Leush S. Hypovolemia and endothelial dysfunction in pregnant women in the pathogenesis of premature birth and fetal growth retardation

Українська версія

Thesis for the degree of Doctor of Science (DSc)

State registration number

0525U000169

Thesis Registration Form

0525U000169.pdf

Applicant for

Specialization

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

16-04-2025

Specialized Academic Board

Д26.003.03

Bogomolets National Medical University

Essay

The study is devoted to solving the topical issue of modern obstetrics, gynecology and perinatology - improving the diagnosis and management of premature birth from extremely premature pregnancies and with fetal growth retardation, substantiating the pathogenetic mechanisms of their development and complications for mothers and newborns. The first stage was a prospective study among pregnant women, differing in the degree of hemodilution, from its full manifestation (group I) to an increase in hypovolemia (group II). Plasma electrolyte concentrations, acid-base balance and gas exchange, parameters of protein, coagulation homeostasis, standard hemogram and basic physical parameters are determined at this stage. The antiphospholipid antibodies circulation was studied in the dynamics of the first and second trimesters. A prospective study was completed with the accompaniment of 109 participants in clinical groups until the end of pregnancy with an analysis of the results of delivery. It was found that at least one-third of pregnant women have anaemia and hypoproteinemia hidden by hemoconcentration, preterm birth and fetal growth retardation are probably more common. At the second, retrospective stage, the course of pregnancy was studied in two groups of parturitients with regular preterm labor at 22-27 and 28-34 weeks, as well as two groups of pregnants / parturitients with fetal growth retardation, mainly at 28-34 weeks, formed on the basis of the appointment or absence of a prophylactic course of acetylsalicylic acid. The control group consisted of 40 healthy mothers with healthy full-term newborns. 308 mothers and their newborns from singleton births were examined. The examination of the second stage is supplemented by Doppler mapping in the uterine, umbilical cord and middle cerebral arteries in 24-48 hours before delivery, and in the second stage of labor - by determining the kinetic characteristics of the clot formation and lysis in umbilical cord arterial blood samples and maternal venous blood by rotational thromboelastometry with systemic ex tem® and fib-tem® reagents. As a result of the study, it was determined that parturitients in extremely premature birth have signs of hemoconcentration primarily in the form of an increase in hemoglobin, hematocrit and fibrinogen. The low D-dimer content indicates a reduced ability to fibrinolysis and counteract thrombosis. In contrast in premature newborns the fibrinogen content is at least one fold and a half lower than the maternal fibrinogen, and the D-dimer is correspondingly higher. Such a ratio with growth retardation was not found. Retarded newborns have a tendency to hypercoagulate, but an elastometric study showed that fragile clots formed under acidosis are easier to fibrinolysis even under conditions of reduced fibrinolytic capacity. Long-term use of acetylsalicylic acid helps to slow down the clot formation without affecting its lysis. The fetal-maternal difference in pH is highest in physiological labor - 0.12-0.14, reduced to 0.07 in moderately preterm birth and to 0.03 in extremely preterm birth. In newborns with growth retardation, this difference is close to healthy ones (0.09-0.10), however, against the background of greater acidemia, that is, their development occurred in conditions of prolonged hypoxic hypoxia. Newborns with growth retardation are distinguished from premature ones by a significant level of acidemia in combination with hyperdynamic blood circulation, which protects them from thrombo-hemorrhagic complications. However, with the development of hypoxic complications, the frequency of hemorrhages in them increases. Therefore, slowing down cerebral blood flow, the so-called "brain sparing", which is most often observed in fetuses with growth retardation, especially premature ones, should be considered not a protective, but a threatening phenomenon. Slowing down blood flow in the middle cerebral artery basin under conditions of hypoxia in retarded fetuses is more often realized by postnatal thrombosis due to insufficient blood fibrinolytic capacity. Such pregnant women are subject to immediate delivery, regardless of the pregnancy term. Neuroprotective therapy with magnesium sulfate helps to reduce the severity of hemorrhagic complications with growth retardation, and in extreme prematurity it can be prescribed in conjunction with tocolysis β₂-agonists, the effect of which on the immature hemostatic system of a preterm newborn is minimal. Tocolysis with nifedipine in extremely premature infants is dangerous due to incompatibility with magnesia. The combination of rational neuroprotective and tocolytic therapy in Kyiv Perinatal Centre made it possible to reduce during 2015-2024 the incidence of severe thrombo-hemorrhagic complications in newborns with growth retardation and extreme prematurity, reducing their mortality during the first neonatal week from 37% to 28% in this period.

Read more

Research papers

1. Загородня О.С., Біла В.В., Леуш С.С. (2015). Інтранатальне застосування сульфату магнію — акушерський погляд на перинатальні наслідки. Перинатология и педиатрия. 3: 18-22. DOI: https://doi.org/10.15574/PP.2015.63.18

2. Венцківська І.Б., Біла В.В., Вітовський Я.М., Леуш С.С., Маланчук О.Б., Загородня О.С. (2015). Перебіг пологів на тлі антифосфоліпідного синдрому. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 5(3): 81-85. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.3.17.2015.14

3. Леуш С.С., Дем’яненко А.С., Загородня О.С. (2017). Електролітні зрушення у вагітних з раннім гестозом. Вісник проблем біології і медицини. 1(135):145-148. http://repository.pdmu.edu.ua/handle/123456789/10995

4. Леуш С.С., Дем’яненко А.С., Загородня О.С. (2017). Мінливість вмісту антифосфоліпідних антитіл у другому триместрі вагітності у пацієнток з раннім гестозом/Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 1 (19): 80-83. DOI: https://doi.org/10.11603/24116-4944.2017.1.7363

5. Загородня О.С., Леуш С.С., Дем’яненко А.С. (2018). Мінливість деяких показників гомеостазу в динаміці І-ІІ триместрів вагітності. Здоров‘я жінки. 2(128): 62-64. https://doi.org/10.15574/hw.2018.128.62

6. Дем’яненко А.С., Леуш С.С., Загородня О.С. (2018). Перебіг першої половини вагітності у жінок з тяжкими формами прееклампсії (ретроспективний аналіз). Збірник наукових праць Асоціації акушерівгінекологів України. 2: 53-56. https://doi.org/10.35278/2664- 0767.1(41).2018.171741

7. Леуш С.С., Загородня О.С., Осадчук С.В., Дем’яненко А.С. (2018). Роль найдавнішого еволюційного механізму під час вагітності. Здоров’я жінки. 3: 89- 91. https://doi.org/10.15574/hw.2018.129.89

8. Leush S.S., Ventskivs'ka I.B., Zahorodnia O.S. (2019). The structure of antiphospholipid antibodies circulation investigated in pregnancy I and II trimester. Здоровье женщины. 4(140): 55–58; https://doi.org/10.15574/HW.2019.140.55

9. Zahorodnia O.S., Ventskivska I.B., Leush S.S. & Kazak A.V. (2020). Vomiting of first pregnancy trimester: how to estimate? Reproductive endocrinology. (54), 63–66. http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2020.54.63-66

10. Леуш, С., Процик, М., & Антонюк, М. (2023). Особливості газообміну та кислотно-лужної рівноваги між плодовим та материнським кровообігом при передчасному розродженні. Репродуктивне здоров’я жінки, (5), 58–62. https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2023.286770

11. Леуш С.С., Процик М.В. (2023). Гемостаз у судинах пуповини в недоношених і екстремально недоношених новонароджених. Український журнал Здоров’я жінки. 4(167): 35-39; https://doi.org/10.15574/hw.2023.167.35

12. Леуш С.С., Процик М.В. (2024). Показники ротаційної тромбоеластометрії при передчасних пологах. Український журнал Здоров’я жінки. 2(171): 77-82; https://doi.org/10.15574/hw.2024.171.77

13. Леуш С. & Тер-Тумасова А. (2024). Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції. Репродуктивне здоров’я жінки, (1), 42–47. DOI: https://doi.org/10.30841/2708- 8731.1.2024.301595

14. Леуш С.С., Тер-Тумасова А.Г. (2024). Коагуляційні характеристики пуповинної крові при затримці росту плода. Український журнал Здоров’я жінки. 3(172): 67-71. https://doi.org/10.15574/HW.2024.172.67

15. Леуш С.С. (2024). Високий вміст фібриногену у вагітних – патологія чи гіпердіагностика? Репродуктивне здоров’я жінки. 5(76): 25-31. DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.5.2024.310392

16. Leush S.S. (2024). Pondus hydrogenii (pH) of mothers and newborns blood under different conditions and terms of delivery. Вісник проблем біології і медицини . 3(174): 157-166. Bulletin of problems biology and medicine. 3(174): 157-166. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-3-174-157-166

17. Леуш С.С., Слободяник О.Я., Осадчук С.В., Тер-Тумасова А.Г. (2024). Ефект «збереження мозку» та тромбоеластометричні особливості новонароджених із затримкою росту. Репродуктивна ендокринологія. 3-4(73): 45-50. https://doi.org/10.18370/2309-4117.2024.73.45-50

18. Леуш С.С., Говсєєв Д.О., Загородня О.С. (2024). Безпечність токолітичної терапії в різних гестаційних термінах. Ukrainian Journal Health of Woman. 4(173): 26-32. doi: https://doi.org/10.15574/HW.2024.4(173).2632

19. Леуш С., Говсєєв Д. & Процик М. (2024). Розбіжності у показниках ротаційної тромбоеластометрії пуповинної крові у недоношених новонароджених після різних видів токолітичної терапії. Репродуктивне здоров’я жінки, (7), 32–36. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2024.315434

20. Леуш С.С., Тер-Тумасова А.Г. (2024). Коагуляційні та гемодинамічні показники в недоношених і плодів із недостатнім ростом. Ukrainian Journal Health of Woman. 5(174): 42-47. https://doi.org/10.15574/HW.2024.5(174).4247

21. Protsyk M., Ter-Tumasova A. & Leush S. (2024). Prematurity and growth retardation: different causes of fetal coagulation disorders. The Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 150(4), 139-145. https://doi.org/10.32345/USMYJ.4(150).2024.139-145

22. Leush S.S., Vitovskyi Y.M. (2024). A non-invasive way to calculate circulating blood volume in pregnant women. Bulletin of problems biology and medicine. 4 (175): 409-417. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2024-4-175-409- 417

23. Венцківська І.Б., Біла В.В., Леуш С.С., Колесник Н.М. & Загородня О.С. (2013). Нові погляди на застосування сульфату магнію в акушерстві. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 3 (4): 81-84.http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2013_3_4_17

24. Leush S., Zahorodnia O., Demianenko A. (2017). The variability of antiphospholipid antibodies circulation in pregnancy in patients with vomiting in first trimester. Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Іноваційні технології в акушерстві та гінекології: від науки до практики». Івано-Франківськ: 60.

25. Венцківський Б.М., Леуш С.С., Дем’яненко А.С. (2018). Особливості перебігу першого триместру вагітності у пацієнток з важкими формами прееклампсії. Збірка матеріалів науково-практичної конференції з міжнародною участю «Доказові аспекти сучасного акушерства та гінекології». Київ: 14-15.

26. Процик М.В., Леуш С.С. (2024). Переваги ротаційної тромбоеластометрії в оцінці гемостазу новонародженого. Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрямки перинатальної медицини». Харків: 65-69. https://repo.knmu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6e6a5a07-31cb-4fe6-8189- ae773698982d/content

27. Тер-Тумасова А.Г., Леуш С.С. (2024). Фібриноліз пуповинної крові при затримці росту плода. Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрямки перинатальної медицини». Харків: 77-81. https://repo.knmu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/6e6a5a07-31cb-4fe6-8189- ae773698982d/content

Read more

Files

Dissertation_Leush.pdf

autoreferat-Referat_Leush.pdf

Similar theses

0525U000448

Oksana Bakun

Endometriosis and infertility: pathogenetic rationale for early diagnosis and preparation for assisted reproductive technologies

0525U000288

Oleksandr Zhelezniakov

The problem of gestational diabetes mellitus in obese pregnant women under martial law

0525U000198

Viktoriia Dunaievska

Optimization of diagnosis and treatment of precancerous diseases of the vulva.

0525U000154

Svitlana Hladenko

Reproductive health of women with the dishormonal diseases of mammary glands

0525U000155

Ihor Holovchak

Reproductive health of women after COVID-19