Bahan U. The effectiveness of percutaneous coronary interventions in acute myocardial infarction in patients who have had coronavirus disease: restoration of myocardial perfusion, clinical features of the post-infarction period

Українська версія

Thesis for the degree of Doctor of Philosophy (PhD)

State registration number

0826U000606

Thesis Registration Form

0826U000606.pdf

Applicant for

Specialization

  • 222 - Медицина

23-04-2026

Specialized Academic Board

PhD 12076

State non-profit enterprise "Danylo Halytsky Lviv National Medical University"

Essay

The scientific understanding of the features of clinical manifestations of STEMI in the presence of a history of coronavirus disease has been expanded. For the first time, it has been shown that a history of COVID-19 is a significant factor in the development of microvascular dysfunction after PCI stenting. It has been found that in patients with a history of COVID-19, the time from the onset of symptoms to invasive procedures is significantly longer compared to patients without this RF(p=0.004), which is apparently due to a tendency toward atypical clinical manifestations of ACS in the presence of a history of coronavirus disease. It has been established for the first time that with insufficient restoration of microvascular perfusion, patients with a history of COVID-19 are represented by a significantly younger age group compared to patients without a history of coronavirus disease (62.0 ± 12.1 vs. 68.6 ± 10.2 years, respectively, p=0.03), indicating a shift in the risk of microvascular disorders toward younger individuals. It has been established that in the presence of insufficient microvascular reperfusion (TIMI 3, MBG ≤ 2), as well as in the presence of sufficient reperfusion (TIMI 3, MBG = 3), NT -proBNP and CRP levels in patients with a history of COVID-19 upon admission to the hospital are significantly higher than in patients without a history of COVID-19 (p<0.001 and p=0.03, respectively); direct, moderate correlations between NT-proBNP and CRP (r = 0.53; p = 0.00012 at MBG=3 and r=0.51; p=0.002 at MBG ≤ 2) in patients with a history of coronavirus disease indicate a mutual exacerbation of systemic inflammation and hemodynamic overload of the ventricular myocardium in COVID-associated STEMI. It has been established for the first time that (according to ECG data within 24 hours after PCI stenting) in conditions of insufficiently restored microcirculation, R on T (p = 0.010), triplets (p = 0.020), and bigeminy (p = 0.022) occur significantly more often than with optimal restoration. In these same patients, there is a marked tendency toward a predominance of paired ES (p = 0.170), “runs” (p = 0.570), and episodes of VT (p = 0.050). It has been clarified (according to the results of statistical analysis) that in patients who have had COVID-19, the risk of arrhythmias is significantly associated with an increase in NT-proBNP and CRP levels, which gives reason to consider neurohumoral activation and systemic inflammation as key mechanisms of myocardial electrophysiological instability. It has been found that a reduction in LVEF < 50% in patients who have had COVID-19 can be predicted with good accuracy (AUC 0.78–0.80), while for patients without a history of COVID-19, the discriminatory ability is lower (AUC 0.70–0.72), with statistical significance between groups (p<0.05).

Read more

Research papers

Світлик ГВ, Баган УР, Смалюх ОВ, Сало ВМ. Синдром Веленса на грунті критичної оклюзії медіального сегмента передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії (клінічний випадок). Буковинський медичний вісник. 2022;26(2):63-68.

Мигович МВ, Ковальчук РА, Баган УР, Світлик ГВ, Бабляк СД. Безбольова ішемія міокарда у пацієнтів з гострим коронарним синдромом за наявності цукрового діабету. Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. 2023;23,2(82,1):35-41.

Ковальчук РА, Баган УР. Характер аритмій у хворих із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST за наявності різних чинників ризику впродовж першої доби після реперфузії міокарда шляхом первинного черезшкірного вінцевого втручання. Львівський клінічний вісник. 2023;3(43)– 4(44):53-57.

Баган УР, Ковальчук РА, Світлик ГВ. Шлуночкові аритмії, що виникають у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинної перкутанної коронарної інтервенції та їх прогностична цінність. Медичні перспективи. 2024;29(3):68-77

Ковальчук РА, Баган УР. Ранні прояви серцевої недостатності та активність системного запалення у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда залежно від чинників ризику. Art of Medicine. 2023;3(31):13-19.

Ковальчук РА, Баган УР. Структурно-функціональний стан міокарда та активність системного запалення в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST за наявності артеріальної гіпертензії та перенесеного COVID-19. Acta Medica Leopoliensia. 2024;30(1-2):83-92.

Баган УР, Світлик ГВ, Ковальчук РА. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST: ускладнення на стаціонарному етапі та в амбулаторних умовах; предиктори несприятливого прогнозу. Львівський клінічний вісник. 2025; 49(1):15-24.

Світлик ГВ, Баган УР. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST у пацієнтів, що перенесли COVID-19: відновлення міокардіальної перфузії, особливості перебігу. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2025, 3:137-144.

Баган УР, Світлик ГВ. Характер аритмій у пацієнтів зі STEMI після первинного крізьшкірного коронарного втручання зі стентуванням інфарктасоційованої вінцевої артерії з різною ефективністю відновлення міокардіяльної перфузії та коморбідними ураженнями. Львівський клінічний вісник. 2025. 52(4): 8-20.

Світлик ГВ, Сало ВМ, Баган УР, Смалюх ОВ, Мигович МВ, Ковальчук РА. Синдром Велленса за наявності оклюзії медіального сегмента передньої міжшлуночкової гілки лівої коронарної артерії (випадок із практики). Український кардіологічний журнал. Матеріали ХХІІІ Національного конгресу кардіологів України; 20-23 вересня 2022 р., Київ. 2022; Додаток 1:19.

Баган УР, Ковальчук РА, Світлик ГВ, Мигович МВ, Смалюх ОВ. Ранні прояви серцевої недостатності та активність системного запалення у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда залежно від факторів ризику. Український кардіологічний журнал. Матеріали ХХІV Національного конгресу кардіологів України; 19-22 вересня 2023 р., Київ. 2023; Т. 30, Додаток 1:25-26.

Ковальчук РА, Баган УР , Світлик ГВ, Бабляк СД, Мигович МВ. Безбольова ішемія міокарда у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда за наявності цукрового діабету. Український кардіологічний журнал. Матеріали ХХІV Національного конгресу кардіологів України; 19-22 вересня 2023 р., Київ. 2023; Т. 30, Додаток 1:29-30.

Ковальчук РА, Баган УР, Мигович МВ, Світлик ГВ, Сороківський МС. Предикторна цінність холтерівського моніторування ЕКГ у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST. «BIMCO Journal» – Збірник матеріалів Буковинського міжнародного медико-фармацевтичного конгресу студентів і молодих учених, BIMCO; 2024, Чернівці. 2024; 78.

Ковальчук РА, Баган УР, Світлик ГВ. Суправентрикулярні аритмії в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST залежно від чинників ризику. Український кардіологічний журнал. Матеріали ХХV Національного конгресу кардіологів України, 24-27 вересня 2024 р., Київ. 2024; Т. 31, Додаток 1:76-77.

Баган УР. Шлуночкові аритмії в пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинного ЧКВ. Матеріали ХХV Національного конгресу кардіологів України. Український кардіологічний журнал. 2024, 31:47.

Світлик ГВ, Баган УР, Мигович МВ. Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST: предиктори несприятливого перебігу. Матеріали ХХVІ Національного конгресу кардіологів України. Український кардіологічний журнал. 2025, 32(1):49-50.

Світлик ГВ, Гарбар МО, Чмир НВ, Мигович МВ, Ковальчук РА, Баган УР, Світлик ЮО. Хронічний коронарний синдром: менеджмент пацієнтів (згідно Настанов Європейського товариства кардіологів від 2019 року). Практикуючий лікар. 2023;12(1):27-36.

Світлик ГВ, Ковальчук РА, Мигович МВ, Баган УР. Хронічний коронарний синдром: стенокардія без обструктивного ураження епікардіальних коронарних артерій, рефрактерна стенокардія, безсимптомні пацієнти (згідно з Настановами Європейського товариства кардіологів від 2019 року). Практикуючий лікар. 2023; Т. 12, 2-3(43):24-29.

Світлик ГВ, Баган УР. Гострий коронарний синдром: логістика догоспітальної допомоги та особливості реперфузійної стратегії (згідно з настановою європейського товариства кардіологів від 2023 року). Практикуючий лікар. 2023;12(4):11-17.

Баган УР, Світлик ГВ. Міокардит у пацієнта з коронавірусною хворобою: клінічний випадок. Практикуючий лікар. 2024, 13(2):56-59.

Read more

Similar theses

0826U000608

Olha O. Kyrylchuk

Stratification of hormonal status changes and extragenital diseases in pregnant women following ART and prevention of ART-related complications.

0826U000607

Rostyslav R. Dovhan

The effect of physical inactivity on the structure and mineral composition of bone tissue (experimental study)

0826U000611

Bohdan I. Tsubera

COMPARATIVE EVALUATION OF THE EFFECTIVENESS OF PANCREATOGASTRO- AND PANCREATOJEUNOANASTOMOSE IN PANCREASODUODENECTOMY

0826U000604

Kostiantyn A. Prokopenko

Optimization of comprehensive surgical management of mine-explosive injuries in the civilian population

0826U000613

Vladyslav V. Oleksiienko

Morphological aspects of the remodeling of the structural components of the gingiva under the influence of a complex of food additives