Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вивчення особливостей виконання шанхайськими хоровими колективами європейської хорової музики, визначених феноменом мистецького діалогу на фоні стрімкого процесу глобалізації, що охопив світ на початку ХХ століття та продовжується сьогодні. Проникнення китайської хорової культури у світовий музичний простір віддзеркалює особливості соціальних, економічних та політичних подій, що відбувалися в Китаї протягом минулого століття та призвели до зняття культурних бар’єрів. Це спричинило природний інтерес китайських митців до досягнень європейської музики, зокрема й у галузі хорового виконавства. Зважаючи на територіальну неоднорідність музичної культури Китайської республіки, вивчення особливостей інтерпретації хорової музики Шанхаю видається найбільш перспективним завданням, адже це місто було і залишається центром міжкультурної комунікації. Численні перемоги на міжнародних хорових змаганнях, участь у закордонних та організація власних хорових фестивалів, а також співпраця шанхайських хорів з провідними диригентами світу актуалізують статус шанхайської хорової культури в сучасному мистецькому просторі. Отже високий рівень хорових колективів та диригентів цього регіону не викликає жодних сумнівів, а їхня творчість як об’єкт широкого інтерпретаційного дискурсу заслуговує на детальне обговорення музикознавчою спільнотою.
Об’єктом дослідження виступає європейська музика у виконанні шанхайських хорових колективів та диригентів; предметом — шляхи інтерпретації європейської музики шанхайськими хоровими колективами та диригентами.
Мета дослідження — визначити особливості інтерпретації шанхайськими хоровими колективами та диригентами творів європейської хорової музики в контексті розвитку китайської та світової виконавської хорової культури.
Концепція дисертаційного дослідження зумовила необхідність систематизації наукової літератури з наступних напрямків музикознавства та суміжних галузей знань: роботи з проблем інтерпретації музики та стильових засад музичної творчості, дослідження з історії та теорії хорового виконавства, праці з питань китайського хорового мистецтва, роботи з історії музичного мистецтва Шанхаю, дослідження з історії та теорії музичного мистецтва. Обрана методологія дослідження, що спирається на поєднання мистецтвознавчого, інтерпретологічного та культурологічного підходів, загальних й спеціальних методів, дозволила: осягнути динаміку розвитку взаємозв’язків мистецтва хорового співу Європи та Китаю; репрезентувати особливості хорового співу шанхайських колективів, що віддзеркалює світоглядні засади творчості китайських співаків; розкрити репертуарний потенціал хорової культури Шанхаю, в якій заломлюється система жанрів західноєвропейської академічної традиції; визначити способи адаптації західних традицій співу в рамках виконавського стилю шанхайських колективів як результат міжкультурної взаємодії; виявити подібне й різне в інтерпретації шанхайськими та європейськими хоровими колективами творів композиторів-представників різних національних шкіл Західної Європи; осмислити специфіку взаємодії національного та інтернаціонального в системі розвитку хорового виконавства Шанхаю ХХ–ХХІ століть.
У дисертації вперше: представлена система хорового виконавства сучасного Китаю як художня цілісність, що сформувалася на основі взаємодії національних та міжнаціональних факторів; систематизовані дані щодо сучасних шанхайських хорових колективів та їхніх диригентів, які репрезентують певну стильову складову в системі китайської хорової культури; визначено параметри адаптації виконавського стилю шанхайських хорів на прикладі творчості провідних хорових колективів.
Хорову культуру Шанхаю представлено в дисертації як унікальний феномен, обумовлений історичними та інфраструктурними особливостями китайської хорової культури, ретроспективний аналіз розвитку якої дозволяє говорити про якісні зміни в галузі хорової творчості Китаю на початку ХХІ століття. Ці перетворення спричинені активізацією творчих пошуків хорових виконавців та диригентів не тільки в рамках інтерпретації національного репертуару, а й в руслі активного вивчення та асиміляції китайськими музикантами західноєвропейських традицій хорового виконавства. Визначено, що вирішальним фактором формування національної школи та розповсюдження провідних світових виконавських тенденцій в Китаї є діяльність сучасних хормейстерів, більшість з яких виявилися провідниками західних традицій хорового співу завдяки закордонній освіті. Серед них — Ма Гешун, Ван Сюйфен, Ян Хуннян, Сюй Руйці, Чень Гоцюань, Ву Лінгфен, Ван Цзюнь, Ван Ян, Я Лун Ге Рай Ле та Ян Лі.
