Об’єктом дослідження виступають партнерські відносини між постачальниками та покупцями на ринку продовольчих товарів. Задля досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі були використані різноманітні загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання. Зокрема, методи аналізу і синтезу; системний підхід; економіко-математичне моделювання; метод структурного моделювання; емпіричні методи, такі як опитування та анкетування; порівняльний аналіз; графічне моделювання. Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці нових підходів до моделювання партнерських відносин між постачальниками та споживачами на ринку продовольчих товарів. Одержані наукові результати в процесі дослідження визначають наукову новизну дисертації, зокрема, удосконалено: − методичні підходи до моделювання довгострокових партнерських відносин, а саме розроблено модель довгострокової орієнтації покупців, яка на відміну від існуючих враховує такі ключові детермінанти, як залежність сторін, рівень довіри, специфічні інвестиції та задоволеність співпрацею; − інструментарій оцінювання рівня довіри між партнерами, за допомогою введення додаткових критеріїв на основі кількісного та якісного оцінювання довіри у відносинах між постачальниками та споживачами, які на відміну від існуючих дозволяють більш об’єктивно враховувати вплив цього чинника на довгострокову співпрацю; − адаптацію існуючих моделей до українського ринкового середовища, а саме внесені зміни до існуючих концепцій управління ланцюгами постачань, враховуючи особливості українського бізнессередовища, зокрема обмеженість ресурсів, нестабільність ринку та високу конкуренцію. набули подальшого розвитку: − сучасні концепції партнерських відносин, зокрема теорії трансакційних витрат, соціального обміну та мережевих підходів. Це дозволило визначити ключові фактори, що впливають на стабільність і тривалість партнерських зв’язків, а також взаємозв’язки між ними. − методичний підхід оцінювання залежності у відносинах, уточнено критерії оцінювання залежності сторін у відносинах, включаючи як кількісні, так і якісні показники, що враховують взаємозв’язок між залежністю та довірою та запропоновано методику аналізу впливу залежності на готовність до довгострокової співпраці; − сегментація партнерів на основі довгострокових перспектив, яка на відміну від існуючих базується на аналізі їхньої економічної значущості, рівня залежності та готовності до співпраці. Визначено підходи до
формування портфеля партнерських відносин, орієнтованих на довгострокову стабільність.
