Шукай О. Ю. Концепція національної історії крізь призму жіночої долі в українській літературі початку XXI століття (на матеріалі романів М. Матіос, О. Забужко, В. Лиса)

У дисертації вперше в українському літературознавстві представлено комплексне дослідження концепції національної історії крізь призму жіночої долі в українській літературі початку XXI століття на матеріалі романів Марії Матіос, Оксани Забужко, Володимира Лиса. У роботі втілено думку про те, що в цих творах зображено особливості конкретної історичної доби крізь призму образів жінок, які виступають її втіленням і символами. У дослідженні виокремлено особливості роману травми, соціальнопсихологічного, родинного (сімейної саги) на історичну тематику, і на основі цього аргументовано тезу про те, що романи М. Матіос «Солодка Даруся», «Майже ніколи не навпаки», О. Забужко «Музей покинутих секретів», В. Лиса «Соло для Соломії», «Країна гіркої ніжності» є жанрами синтетичними, написаними на історичну тематику, які поєднують у собі зображення приватної жіночої історії в поєднанні з досвідом минулого, яке є травматичним, оскільки в них ідеться про руйнівний український досвід XX століття: війни, голодомори, цинізм тоталітарної радянської системи, її антилюдяної ідеології. Ці твори представляють художнє осмислення історичних наративів, які реалізуються через жіночі образи як втілення доби; тлумачення подій минулого ґрунтується на авторському розумінні історії.