У дисертації вирішено актуальне науково-прикладне завдання, що полягає в науковому обґрунтуванні та розробці механізмів державно-громадського управління у сфері післядипломної педагогічної освіти в умовах трансформацій сучасного суспільно-освітнього середовища.
Зазначене завдання реалізовано через визначення теоретичних засад і практичних орієнтирів формування та функціонування правового, організаційного, інформаційного, ресурсного й моніторингово-контрольного механізмів у системі державно-громадського управління післядипломної педагогічної освіти. У дослідженні акцентовано увагу, по-перше, на вдосконаленні правового механізму, що передбачає оновлення нормативно-правової бази післядипломної освіти відповідно до принципів прозорості, відкритості та участі громадськості. По-друге, на зміцненні організаційного механізму, зокрема через запровадження ефективних форм партнерства між органами державної влади, інституціями громадянського суспільства та професійними освітніми спільнотами (громадські ради, дорадчі органи, цифрові платформи взаємодії).
Особливу увагу приділено інформаційному механізму, який має забезпечувати інтерактивну комунікацію між суб’єктами управління за допомогою цифрових інструментів, систем електронного врядування та платформ для зворотного зв’язку. Ресурсний механізм, у свою чергу, потребує диверсифікації джерел фінансування, передусім за рахунок розширення практики державно-громадського партнерства, залучення грантових коштів і позабюджетних ресурсів. Також обґрунтовано доцільність розвитку моніторингово-аналітичного механізму, що базується на активній участі громадськості в процесах контролю якості освітніх послуг та оцінки ефективності управлінських рішень.
У дисертації виокремлено провідні концептуальні підходи до модернізації державно-громадського управління післядипломної педагогічної освіти, серед яких – системний, синергетичний, мережевий, аксіологічний та інституціональний, що дають змогу сформувати цілісну модель управління освітою дорослих на принципах публічної взаємодії.
Запропоновано авторську класифікацію механізмів державно-громадського управління у сфері післядипломної педагогічної освіти, яка ґрунтується на функціональних характеристиках управлінської діяльності. Уточнено склад суб’єктів цих механізмів, до яких віднесено органи публічної влади, професійні громадські об’єднання, інститути громадянського суспільства, заклади післядипломної освіти, педагогічні працівники як учасники управлінського процесу.
Узагальнено позитивний досвід країн Європейського Союзу (зокрема Фінляндії, Німеччини, Франція) щодо організації громадської участі в освітньому врядуванні та рекомендовано адаптацію інституційних моделей автономії закладу післядипломної педагогічної освіти до вітчизняних умов, з одночасним посиленням механізмів громадського контролю.
Підкреслено важливість цифрової трансформації управлінських механізмів у післядипломній педагогічній освіті, яка передбачає застосування сучасних ІТ-рішень: систем електронного документообігу, платформ е-демократії, цифрових індикаторів якості, освітньої аналітики тощо. Обґрунтовано, що ефективне функціонування механізмів державно-громадського управління післядипломною педагогічною освітою є ключовою умовою підвищення якості освітніх послуг, розвитку професійної компетентності педагогів і реалізації концепції навчання впродовж життя.
Об’єкт дослідження – державно-громадське управління у сфері післядипломної педагогічної освіти.
Предмет дослідження – механізми державно-громадського управління у сфері післядипломної педагогічної освіти.
У межах дисертаційного дослідження застосовано методи системного й порівняльно-правового аналізу, експертного опитування, емпіричних соціальних досліджень та аналітичного моделювання. Джерельною базою виступили нормативно-правові акти України, документи міжнародних організацій (ЮНЕСКО, ЄС, OECD), а також статистичні дані щодо функціонування закладів післядипломної педагогічної освіти.
