У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає у комплексному дослідженні адміністративно-правового механізму реалізації і захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності у публічно-правовій сфері. Визначено його правову природу, зміст, структуру та місце у системі публічного адміністрування, а також сформульовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання і практики діяльності органів публічної адміністрації у відповідній сфері.
Встановлено, що права суб’єктів підприємницької діяльності у публічно-правовій сфері мають природу суб’єктивних публічних прав, які виникають і реалізуються у межах адміністративних правовідносин та спрямовані на забезпечення належної поведінки публічної адміністрації у взаємодії з бізнесом. Їх зміст розкривається через юридично гарантовані вимоги до органів публічної влади щодо законного, своєчасного, обґрунтованого, пропорційного та неупередженого вирішення адміністративних справ, пов’язаних із підприємницькою діяльністю.
Розкрито адміністративно-правовий механізм реалізації і захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності як системно організовану сукупність адміністративно-правових норм, інституцій, процедур, форм і засобів діяльності органів публічної адміністрації, спрямованих на забезпечення фактичного здійснення, охорони та відновлення прав суб’єктів підприємництва у публічно-правових відносинах. Визначено, що структура цього механізму охоплює нормативний, інституційний, процедурний, інструментальний та гарантійно-захисний блоки, узгоджене функціонування яких забезпечує перехід від формального закріплення права до його реальної реалізації та ефективного захисту.
Сформульовано концепцію європейської матриці якості публічного адміністрування підприємництва, що включає стандарти законності, правової визначеності, пропорційності, обґрунтованості, строковості, неупередженості, права бути вислуханим, доступу до матеріалів справи, належного мотивування рішень та ефективності засобів оскарження. Зазначена матриця розглядається як орієнтир для оцінювання якості адміністративної діяльності у відносинах між державою та бізнесом.
Охарактеризовано адміністративні процедури та форми діяльності органів публічної адміністрації у підприємницькій сфері, зокрема дозвільні, ліцензійні, реєстраційні, контрольні та сервісні процедури. Акцентовано, що їх належна правова визначеність, прозорість і відтворюваність є необхідними умовами обмеження адміністративного розсуду, зниження ризиків довільного втручання у підприємницьку діяльність та підвищення якості управлінських рішень.
Визначено адміністративно-правові гарантії та способи захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності, серед яких важливе місце посідають адміністративне оскарження, судовий контроль, процедурні запобіжники, вимоги до мотивування адміністративних актів, дотримання строків, доступ до матеріалів справи та відповідальність публічної адміністрації за неправомірні рішення, дії чи бездіяльність.
Запропоновано напрями вдосконалення нормативного регулювання, адміністративних процедур і управлінських практик у сфері реалізації та захисту прав суб’єктів підприємницької діяльності. Окрему увагу приділено діджиталізації адміністративних процедур, формуванню електронного процедурного сліду, розвитку ризик-орієнтованого підходу до державного контролю, посиленню ефективності адміністративного оскарження та імплементації європейських стандартів належного адміністрування в умовах воєнного стану.
