Дисертаційне дослідження присвячено комплексному вирішенню актуального наукового завдання, що полягає у теоретичному узагальненні та визначенні сутності, структури й особливостей адміністративно-правових засад здійснення контрольно-наглядових повноважень Національною поліцією України. У роботі розроблено комплекс обґрунтованих пропозицій і рекомендацій, спрямованих на системне вдосконалення адміністративного та профільного законодавства, а також подолання наявних правозастосовних проблем у зазначеній сфері, що в сукупності дозволяє суттєво підвищити ефективність контрольно-наглядової діяльності органів і підрозділів поліції, мінімізувати корупційні ризики та забезпечити належний рівень захисту прав, свобод і законних інтересів громадян.
У межах наукового пошуку сформульовано авторське визначення поняття «контрольно-наглядові повноваження Національної поліції України» як основної складової її компетенції. Під ними обґрунтовано розуміти нормативно визначену міру владного впливу органів і підрозділів Національної поліції України на відповідні суспільні відносини, що реалізується в межах встановленого предмета відання шляхом застосування контрольно-наглядових засобів з метою забезпечення законності, публічної безпеки і порядку, попередження, виявлення, припинення правопорушень та усунення умов, що їм сприяють. Доведено, що теоретико-правові підходи до визначення сутності поліцейської діяльності базуються на комплексному виокремленні та систематизації специфічних ознак (особливостей) цих повноважень як засадничого складника її компетенції. Концептуалізовано такі ключові ознаки зазначених повноважень: вони мають чітко виражений публічно-владний характер і реалізуються виключно на підставі й у спосіб, визначені законодавством; їх здійснення регламентується переважно нормами адміністративного права, що зумовлює особливе значення процедурних гарантій законності, обґрунтованості та пропорційності втручання у права та законні інтереси осіб; вони є функціонально спрямованими на забезпечення законності, публічної безпеки і порядку, а також на протидію та запобігання відповідним правопорушенням; здійснюються лише в межах визначеного предмета відання, що окреслює сферу суспільних відносин, на яку поширюється відповідний владний вплив правоохоронного органу; а також органічно поєднують у своєму змісті контрольні та наглядові засоби, які, маючи спільну мету, відрізняються за своїми формами, методами та підсумковими юридичними наслідками реалізації.
Досліджено, що правові засади реалізації контрольно-наглядових повноважень Національної поліції України становлять цілісну, внутрішньо узгоджену та багаторівневу систему нормативно-правового регулювання, яка спрямована на чітке визначення змісту, меж, порядку й організаційних умов здійснення зазначеної діяльності як у цілому, так і за окремими її напрямами. Доведено, що їхнє фундаментальне значення полягає у забезпеченні правової визначеності компетенції органів і підрозділів Національної поліції України, унеможливленні довільного застосування владного інструментарію, створенні надійних гарантій дотримання прав і свобод людини, а також у сприянні ефективному виконанню завдань із забезпечення законності, публічної безпеки та правопорядку.
Здійснено комплексне теоретико-організаційне обґрунтування системи суб’єктів досліджуваної діяльності, в межах чого під органами та підрозділами Національної поліції України, які наділені контрольно-наглядовими повноваженнями, обґрунтовано нормативно визначену сукупність структурних елементів поліцейської системи, які відповідно до своєї компетенції та місця в ієрархічній структурі уповноважені здійснювати комплекс контрольно-наглядових заходів у визначених сферах суспільних відносин з метою забезпечення законності, публічної безпеки і порядку, дотримання правових режимів, запобігання правопорушенням, а також забезпечення належної дисципліни й ефективності внутрішнього функціонування правоохоронного органу.
