У дисертаційній роботі наведено нове розв’язання наукового завдання, яке полягає в тому, щоб з’ясувати сутність, зміст та особливості організаційно-правових засад взаємодії територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України із митними органами при запобіганні економічним правопорушенням, на основі чого розробити науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації спрямовані на вдосконалення нормативно-правових та організаційних аспектів такої взаємодії.
Встановлено, що адміністративно-правовий статус територіальних управлінь БЕБ та митних органів як суб’єктів запобігання економічним правопорушенням – це регламентоване нормами адміністративного права становище відповідних органів в системі публічного адміністрування, а також їх функціональна роль в рамках адміністративно-правових відносин, які виникають у сфері забезпечення економічної безпеки та запобігання економічним правопорушенням, що виражається у сукупності притаманних даним суб’єктам компетенції, повноваженнях, меті, завданнях, функціях, принципах, формах та методах діяльності.
Доведено, що під взаємодією територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України з митними органами слід розуміти нормативно врегульовану, систематичну та взаємоузгоджену діяльність організаційно самостійних і незалежних одне від одного територіальних органів БЕБ України та Держмитслужби, яка спрямована на забезпечення економічної безпеки, виявлення ризиків і загроз у сфері економіки, а також припинення та профілактику відповідних правопорушень.
Аргументовано, що під принципами взаємодії територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України з митними органами необхідно розуміти сукупність нормативно закріплених керівних ідей, засад та імперативних вимог, які відображають закономірності й цільову спрямованість співробітництва територіальних органів БЕБ та Держмитслужби, а також визначають вихідні орієнтири його організації і практичної реалізації.
Констатовано, що на сьогодні правове регулювання взаємодії територіальних управлінь Бюро економічної безпеки України з митними органами під час запобігання економічним правопорушенням ґрунтується на багаторівневій системі нормативно-правових актів, до якої входять Конституція України, міжнародні договори, закони України та підзаконні нормативно-правові акти.
Відмічено недостатню системність підзаконного правового регулювання взаємодії територіальних органів БЕБ і митних органів. Насамперед, це проявляється у відсутності комплексного спільного нормативно-правового акта, який би визначав порядок організації взаємодії, механізми координації спільної діяльності, строки та процедури обміну інформацією, особливості планування й проведення спільних заходів, а також інші організаційно-процедурні аспекти протидії економічним правопорушенням.
