Бондарчук Я. В. Генеза і еволюція сакрального мистецтва провідних спільнот давнього світу

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0525U000017

Здобувач

Спеціальність

  • 26.00.01 - Теорія та історія культури

11-02-2025

Спеціалізована вчена рада

Д 26.005.02

Національна музична академія України імені П. І. Чайковського

Анотація

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми соціокультурної обумовленості етапів еволюції сакрального мистецтва, що відображає духовну еволюцію людства. Простежено динаміку формування і трансформації духовних смислів творів мистецтва у проекції на комунікаційні параметри їхнього існування в системі різних просторово-часових культурних координат. Тема духовного розвою суспільства є актуальною для всіх часів, але в наш час цивілізаційної глобалізації, коли взаємозв’язок всіх складових духовної культури (науки, філософії, релігії, мистецтва та ін.) набуває особливої вагомості у створенні інтегрованого світогляду, актуалізується особливо. Найхарактернішим прикладом поєднання науки, філософії, релігії та мистецтва є духовна спадщина провідних спільнот Давнього світу. У дисертації простежено орогенічну (центральну) лінію еволюції сакрального мистецтва Давнього світу, що відображає духовний розвиток людства від зародження найдавніших релігійних уявлень у добу пізнього ашелю 500 – 300 тисяч р. т. до створення релігійно-філософських систем світових релігій на межі І тисячоліття до н.е. – на початку нової ери. На основі аналізу творів сакрального мистецтва як предметів матеріальної об’єктивації релігійно-світоглядних уявлень з’ясовано, що в різних частинах давньої ойкумени в один і той самий час виникали подібні культи й вірування, отже, різні спільноти проходили однакові етапи еволюції духовної культури. Етапи еволюції духовної культури розглянуто в контексті осмислення гіпотези, висунутої в працях науковців другої половини ХХ – початку ХХІ ст. (Джорджіо де Сантільяни, Герти фон Дегенд, Клайва Раггла, Менлі Холла, Олександра Гурштейна, Миколи Чмихова, Володимира Юрковця та ін.) щодо відповідності історичних етапів духовного розвою людства астрономічним епохам, які визначаються часом переміщення точки весняного рівнодення (перетину екліптики та небесного екватора) протягом 2150 років у певному знаку зодіакального кола внаслідок явища прецесії – зміщення осі обертання Землі по конусу. Ця відповідність виявляється в тому, що головні релігійно-світоглядні уявлення і культи певного історичного періоду отримують відображення в характеристиці (релігійно-філософському описі) домінуючого в цей період зодіакального знака, у якому перебуває точка весняного рівнодення. З’ясовано, що відображення головних релігійно-світоглядних уявлень і культів певного історичного періоду в назві і характеристиці домінуючого в цей період зодіакального знака спостерігається не лише в часи розвинутої астрономії, коли було відоме зодіакальне коло, річний рух Сонця і переміщення вздовж екліптики точки весняного рівнодення, але й у більш ранні часи історії людства (палеоліт, мезоліт), коли людство не знало кола Зодіаку. Постійна відповідність характеристик домінуючих в певні історичні періоди знаків зодіаку релігійно-світоглядним уявленням провідних спільнот того часу унеможливлює момент випадковості. Якщо відображення основних культів VII – I тисячоліття до н.е. у назвах і характеристиках домінантних тоді зодіакальних знаків пояснюється тим, що жреці-астрономи узагальнювали в них головні релігійні ідеї свого часу, то відображення провідних культів більш ранніх періодів у характеристиках домінантних тоді зодіакальних знаків не має такого пояснення. Це спонукає до думки, що збіг головних рис релігійного життя певного історичного періоду та характеристики домінуючого в цей період зодіакального знака є результатом дії не тільки людського розуму, але й надсвітової свідомості, позначенням етапів духовної еволюції людства. Така точка зору поєднує матеріалістичне розуміння історії, оскільки постулює вплив матеріальних чинників на виникнення релігійних вірувань, та ідеалістичну концепцію суспільного розвою, оскільки позиціонує зв’язок між духовним розвитком людини і надприродним світом. Тому вона укладається в рамки поліонтичної парадигми, що виділяє світовий і надсвітовий рівень, матеріальний та духовний модуси буття. Пропонована концепція еволюції сакрального мистецтва як дзеркала духовного розвою суспільства вписується в сучасне трактування історичного розвитку з позицій постнекласичного (тоталлогічного) підходу, згідно з яким, незважаючи на те, що всесвітньо-історичний процес диверсується на множину різноманітних формоутворень, однаково він розуміється цілісним (тотальним). З тоталогічним трактуванням історії людства пов’язується монадологічна теорія, в якій ключове поняття «монада» постає як Бог, Розум, причина єдності та цілісності історії

Публікації

1. Бондарчук Я. В. Історія релігійного мистецтва як відображення духовної еволюції людства в космічних циклах прецесії: монографія. Львів : ПП «Релігійне вид-во «Святих Володимира та Ольги», 2022. 928 с., 882 іл.

2. Бондарчук Я. В. Теорії виникнення і розвитку первісного мистецтва в дослідженнях другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зб. Напрям : Мистецтвознавство. Вип. 26 / упоряд. і наук. ред. В.Г. Виткалов. Рівне : РДГУ, 2018. С. 101 – 107 [188 с.].

3. Бондарчук Я. В. Концепції розвитку світової культури другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зб. Напрям : Культурологія. Вип. 27/ упоряд. і наук. ред. В.Г. Виткалов. Рівне : РДГУ, 2018. С. 65 – 71 [132 с.].

4. Бондарчук Я. В. Вплив релігійно-світоглядних ідей на формування образу жінки в мистецтві палеоліту. Вісник Львів. нац. акад. мистецтв. Вип. 37. 2018. С. 42 – 56.

5. Бондарчук Я. В. Найдавніші зображення пар тварин, людей і териантропів 33 – 31 тисячоліття до н.е. Наук. зап. Тернопіль. нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство / за ред. О.С. Смоляка. Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. В.Г. Гнатюка, 2019. № 1. Вип. 40. C. 221 – 228 [280 с.].

6. Бондарчук Я. В. Виникнення символу меандру як відображення релігійно-світоглядних уявлень палеолітичної людини. Культурологічна думка : зб. Київ : Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України, 2019. № 15. С. 83 – 89 [232 с.].

7. Бондарчук Я. В. Вплив релігійно-світоглядних чинників на організацію простору в будівлях найдавніших поселень Близького Сходу XI – VII тисячоліття до н.е. Вісник Харк. держ. акад. дизайну та мистецтв: зб. наук. пр. / за ред. Голубця О.М. Харків : ХДАДМ, 2019. 122 с. (Мистецтвознавство) № 2. С. 38 – 45.

8. Бондарчук Я. В. Символіко-семантичне навантаження образу птаха як відображення релігійно-світоглядних уявлень у мистецтві палеоліту. Наук. зап. НаУКМА. Теорія і історія культури. Т. 2. Київ, 2019. С. 53 – 63.

9. Бондарчук Я. В. Вплив культів сонця та землі на об’ємно-просторове рішення земляних та кам’яних сакральних структур V – III тисячоліття до н. е. Культура України. Харк. держ. акад. культури. 2019. С. 102 – 115.

10. Бондарчук Я. В. Вплив релігійно-світоглядних ідей на формування символів сонця та вогню в мистецтві первісного суспільства. Вісник Закарпат. акад. мистецтв. Вип. 12. Ужгород, 2019. С.85 – 94.

11. Бондарчук Я.В. Найдавніші образи териантропів (звіролюдей) як відображення теротеїстичних та тотемістичних уявлень первісного суспільства. Мистецтвознавчі зап.: зб. наук. пр. Вип. 35. Київ : ІДЕЯ ПРИНТ, 2019. С. 119 – 124 [370 с.].

12. Бондарчук Я. В. Теорії виникнення мистецтва в дослідженнях другої пол. ХІХ – першої пол. ХХ ст. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зб. Напрям : Мистецтвознавство. Вип. 30 / упоряд. і наук. ред. В.Г. Виткалов. Рівне: РДГУ, 2019. С. 101 – 107.

13. Бондарчук Я.В. Концепції розвитку світової культури в дослідженнях XVIII – першої половини ХХ ст. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зб. Напрям : Культурологія. Вип. 31 / упоряд. і наук. ред. В.Г. Виткалов. Рівне : РДГУ, 2019. С. 3 – 15.

14. Бондарчук Я. В. Антиномічне осмислення Бога в єдності трансцендентного та іманентного начал у провідних релігійно-філософських системах і мистецтві др. пол. І тисячоліття до н. е. – початку н. е. Культурологічна думка: зб. наук. пр. Київ : Ін-т культурології Нац. акад. мистецтв України, 2020. № 18. С. 132-146.

15. Бондарчук Я. В. Семантика образу бика в мистецтві кам’яного віку. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. Наук. зб. Напрям : Мистецтвознавство. Вип. 34. 2020. С.24-36.

16. Бондарчук Я. В. Формування антиномічної концепції Бога в філософії та мистецтві християн II – VI століть. Вісник Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журн. 2020. № 3. С. 46-54.

17. Бондарчук Я. В. Культи героїв та відображення їх у мистецтві ІІ – І тис. до н.е. Вісник Львів. нац. акад. мистецтв 2020. Вип. № 43. С. 113-120.

18. Бондарчук Я. В. Відображення найдавнішого релігійного культу кісток у мистецтві пізнього ашелю та доби мустьє. Наук. зап. НаУКМА. Історія і теорія культури. Т. 4. 2021. С. 35-45.

19. Бондарчук Я. В. Еволюція семантики культових каменів та відображення її в сакральній архітектурі та мистецтві Давнього світу (від верхнього палеоліту до початку нової ери). Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку : наук. зб. Напрям : Мистецтвознавство. Вип. 48 / упоряд. і наук. ред. В.Г. Виткалов. Рівне: РДГУ, 2024. С. 6-18 [553 с.].

20. Yaroslava Bondarchuk, Mykola Nesprava, Oleksandra Nesprava, Natalia Sikorska, Olena Ryhina. Spiritual evolution as a direction for improving human development. Ad Alta: journal of interdisciplinary research. 2023. August. № 13. Issue special XXXVI. S. 40–43.

21. Yaroslava Bondarchuk, Natalia Datsiuk, Mariana Studnytska, Oleksandr Bazhenov, Olena Stadnyk. Historical aspects of the religious art formation. Synesis. v. 6. n. 1. 2024. ISSN 1984 – 6754. Universidade Católica de Petrópolis, Rio de Janeiro, Brasil.

22. Nataly Zatsepina, Yaroslava Bondarchuk, Mariana Studnytska, Ivan Tsykhuliak. The potential of personality culture in religious art. Multidisciplinary Reviews. S. 1 – 7. Review article Published Online: June 10, 2024https://doi.org/10.31893/multirev.2024spe031. https: // www.malque.pub/ojs/index.php/mr.

23. Jarosława Bondarczuk. Ewolucja semantyki obrazu węża w sztuce epoki kamienia / Akcent. Literatura i sztuka. Czasopismo patronackie Instytutu Książki wydawane na zlecenie Ministra Kultury i Dziedictwa Narodowego.2022. Nr 2. S. 163 – 170.

24. Бондарчук Я.В. Відображення культу каменів у похованнях початку верхнього палеоліту / The 1st International scientific and practical conference «Science and innovation of modern world» (September 28-30, 2022) Cognum Publishing House, London, United Kingdom.2022. P. 341 – 349 [499 р.].

25. Бондарчук Я.В. Проблематика відображення етапів духовної еволюції людства в космічних циклах прецесії у працях вчених ХХ – ХХІ ст. / The 11th International scientific and practical conference «Eurasian scientific discussion» (November 21-23, 2022) Barca Academy Publishing, Barcelona, Spain. 2022. P. 364 – 370 [553 р.].

26. Бондарчук Я. В. Відображення найдавніших культів у сакральних календарях палеоліту. Актуальні питання культурології: альм. наук. т-ва «Афіна» каф. культурології та музеєзнавства Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. Вип. 18 / за ред. проф. В.Г. Виткалова. Рівне : РДГУ, 2018. С. 8 – 15 [195 с.].

27. Бондарчук Я. В. Зооморфні образи бінарної та триярусної структури всесвіту в мистецтві палеоліту. Актуальні питання культурології: альм. наук. т-ва «Афіна» каф. культурології та музеєзнавства Рівнен. держ. гуманіт. ун-ту. Вип. 19 / за ред. проф. В.Г. Виткалова. Рівне : РДГУ, 2019. С.25–32.

28. Бондарчук Я. В. Шість днів творення світу (синтез релігійних та наукових концепцій) : монографія. Острог : Вид-во На У«ОА», 2013. 152 с.

Файли

Схожі дисертації