Остроухова Н. В. Одеський оперний театр як музично-історичне явище та художньо-інституціональний феномен

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0525U000257

Облікова картка дисертації

0525U000257.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 17.00.03 - Музичне мистецтво

29-05-2025

Спеціалізована вчена рада

Д 41.857.01

Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – музичне мистецтво. Одеська національна музична академія імені А.В. Нежданової. Одеса, 2024. Одеський театр опери та балету завжди відігравав і відіграє значну роль у культурному житті країни. Він є гордістю і славою Одеси й України. Саме тут вперше після виконання в Італії прозвучали такі відомі й популярні опери, як «Севільський цирульник» Дж. Россіні, «Лючія ді Ламмермур» Г. Доницетті, «Тоска» Дж. Пуччіні… Висока художня репутація театру, який зробив значний внесок у справу становлення та відродження українського виконавського мистецтва, незмінно підтверджується його міжнародним авторитетом. На одеській сцені виступали всесвітньо відомі українські та зарубіжні майстри. У театрі створено концепцію відновлення, яка сприятиме розвитку національної культури, здійсненню репертуарної політики, яка також впливатиме на міжнародну співпрацю театру у галузі культури і мистецтва. У монографії досліджуються історико-хронологічні засади діяльності Одеського оперного театру як художньо-інституціонального явища та музично-театрального феномена. Центральним напрямком роботи постає створення портретів провідних мистецьких особистостей, які сприяли становленню Одеського оперного театру, нині – Одеського національного академічного театру опери та балету, відкритого 1 жовтня 1887 року. Розглянуто історію розвитку музичної та театральної культури у молодому місті, починаючи з кінця XVIII століття та по сьогодення, діяльність Першого міського театру як історичну й репертуарну передумову розвитку оперного театру в Одесі. Проаналізовано види керівництва оперно-театральною справою – від антреприз до державної форми управління театром. Досліджено питання взаємодії різних національних театральних культур, зокрема тих, що походять з європейських країн. Виявлено значення культури Одеси для становлення українського оперного театру й народження української національної опери. Доведено значення персоніфікації як необхідної методологічної складової у вивченні музично-театральної творчості. В долі Одеського театру поєдналися факти і події різного масштабу та значення – від колективного до особистісного. Тому одним з центральних напрямків роботи було створення портретів провідних мистецьких особистостей, які сприяли становленню Одеського оперного театру, нині – Одеського національного академічного театру опери та балету, відкритого 1 жовтня 1887 року. Одним з головних завдань автора було детальне розкриття поняття такого феномену, яким є національний український оперний театр в умовах сучасного буття мистецтва у глобалізаційних процесах культури нового тисячоліття. Доведено, що навіть в умовах військового часу, театр успішно вирішує проблеми свого буття і розвитку за межею національних, гендерних, професійних культур, які склалися у транскультурному просторі світу.

Читати повністю

Публікації

1. Одеський оперний театр як музично-історичне явище та худож¬ньо-інституціональний феномен: монографія. Одеса: Олді+, 2024. 16 с.

2. Остроухова Н.В. Одеський оперний театр в історичному просторі та часі: монография : в 3 кн. Книга перша (1804 – 1873). Одеса: Астропринт, 2013. 388 с.

3. Остроухова Н.В. Одеський оперний театр в історичному просторі та часі: монографія : в 3 кн. Книга друга (1873–1887). Одеса: Астропринт, 2015. 328 с.

4. Остроухова Н.В. Одеський оперний театр в історичному просторі та часі: монографія : в 3 кн. Книга третя (1887–1926). Одеса: Астропринт, 2018. 650 с.

5. Остроухова Н.В. Одеський оперний театр в історичному просторі та часі: монографія : в 3 кн. Книга перша (1804–1873). Видання друге доповнене. Одесса: Астропринт, 2020. 502 с.

6. Natalia Ostroukhova, Yiyu Zhu, Yue Qun, Feng Zhou, Wenjing Xiang. CATEGORY OF GENRE STYLE IN THE CONCEPTUAL SYSTEM OF MODERN MUSICOLOGY. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2023. Vol. 13, Issue 1, Special Issue 34, pp. 140–144.

7. Natalia Ostroukhova, Liu Xiaowen, Lyu Jing, Kongbo Tan, Yu Xinya. INTERPRETIVE INNOVATIONS OF THE OPERA IMAGE IN THE CREATIVE DIALOGUE M. CALLAS - L. VISCONTI. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2023. Vol. 13, Issue 2, Special Issue 35, pp. 26–30.

8. Natalia Ostroukhova, Wang Ziyang, Liu Xiaofang, Dai Tianxiang, Miao Wan. THE LOGOSPHERE OF OPERA AS A POLYSYSTEMIC ARTISTIC PHENOMENON. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 2023. Vol. 13, Issue 2, Special Issue 38, pp. 66–70.

9. Остроухова Н. Дельфино Меноттти, как один из основоположников одесской вокальной школы. European Journal of Arts. Vienna: Premier Publishing, 2020. № 3. Рр. 135–139.

10. Остроухова Н. Альберт Цорн – хореограф и ученый. European Journal of Arts. Vienna: Premier Publishing, 2021. № 1. Рр. 102–106.

11. Остроухова Н. Опери Миколи Лисенка на одеській сцені. Часопис Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. Київ, 2012. № 2 (15). С. 95–101.

12. Остроухова Н. Место и значение временного театра в истории театральной культуры Одессы: к проблеме хронологии истории Одесского оперного театра. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса: Астропринт, 2012. Вип. 16. С. 182–192.

13. Остроухова Н. Опери Ріхарда Вагнера на сцені Одеського оперного театру. Часопис Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. Київ. 2013. № 2 (19). С. 25–32.

14. Остроухова Н. «Я похожа сама на себя…» Штрихи к портрету главного художника Одесской оперы Натальи Михайловны Бевзенко-Зинкиной. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса: Астропринт, 2013. Вип. 18. С. 30–39.

15. Остроухова Н. Первые русские антрепризы Первого городского театра в Одессе. Проблеми сучасності: мистецтво, культура, педагогіка. Збірник наукових праць. Луганськ, 2014. Вип. 27–28 [2014]. С. 213–220.

16. Остроухова Н. Твори В. С. Губаренка на одеській сцені. До 80-річчя від дня народження Віталія Сергійовича Губаренка. Часопис Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. Київ, 2014. № 2 (23). С. 27–33.

17. Остроухова Н. Балети Рейнгольда Гліера на одеській сцені. Часопис Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. Київ, 2015. № 4 (29). С. 18–27.

18. Остроухова Н. Французський театр мадам Емілії Келлер в Одесі. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, Астропринт, 2015. Вип. 21. С. 8–14.

19. Остроухова Н. Репертуарні засади творчої діяльності Миколи Милославського. Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. Київ, 2017. № 1 (34). С. 83–91.

20. Остроухова Н. Женщины-дирижеры в интерьере Одесской оперы (Эхо через столетие… Открытия… Совпадения…). Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, Астропринт, 2016. Вип. 22. С. 38–49.

21. Остроухова Н. Нові виконавські діалоги з композиторською спадщиною Віталія Губаренка та Ірини Губаренко. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, Гельветика, 2020. Вип. 30, книга 2. С. 51–63.

22. Остроухова Н. Марко Лукич Кропивницький як засновник школи професійного театру в Україні. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, Гельветика, 2021. Вип. 32, книга 1. С. 6–16.

23. Остроухова Н. Рікардо Бонічолі – композитор і диригент одеської італійської опери. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, Гельветика, 2021. Вип. 32, книга 2. С. 17–28.

24. Остроухова Н. Екскурс в історію виконання музики Ріхарда Вагнера в Одесі. Стаття у колективній монографії «Українська книга про Ріхарда Вагнера». Київ, Інститут проблем сучасного мистецтва НАМ України, 2022. С. 78–94.

25. Остроухова Н. Півстоліття в Одеській опері – сценографія Петра Панасовича Злочевського. Музичне мистецтво і культура: науковий вісник ОНМА імені А.В. Нежданової. Одеса, Гельветика, 2024. Вип. 39. С. 299–310.

26. Остроухова Н. В. Сучасний погляд на творчі особистості головних хормейстерів Одеської опери. Музичне мистецтво і культура. Науковий вісник. Одеса : Гельветика, 2024. Вип. 40. С. 6–20.

Читати повністю

Файли

autoreferat-Остроухова Н-В-_Реферат.pdf

Остроухова Н-В-_Монографія Одеський оперний театр (1).pdf

Схожі дисертації

0526U000060

Бенч Ольга Григорівна

Актуалізація звичаєвої традиції в українському хоровому мистецтві: композиторська та виконавська творчість

0525U000255

Сапсович Олександра Аркадіївна

Професійна пам'ять музиканта-виконавця як творчий феномен

0525U000118

Кисляк Богдан Миколайович

Мистецтво акордеоніста як складова народно-інструментального виконавства в європейському просторі (системно-діяльнісний підхід)

0424U000132

Сіраш Анна Володимирівна

Камерне хорове виконавство в соціокультурному просторі України (друга половина ХХ — початок ХХІ століття)

0523U100249

Грібінєнко Юлія Олександрівна

Теоретичні та категоріальні засади музичної текстології як актуальної музикознавчої дисципліни.