Черненко І. І. Віддалені наслідки бойової черепно-мозкової травми: клініко-неврологічні та клініко-психологічні кореляти

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0525U000384

Облікова картка дисертації

0525U000384.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.15 - Нервові хвороби

12-09-2025

Спеціалізована вчена рада

Д 64.566.01

Державна установа “Інститут неврології, психіатрії та наркології імені П.В. Волошина Національної академії медичних наук України”

Анотація

Дисертацію присвячено комплексному вивченню віддалених наслідків бойової черепно-мозкової травми (бЧМТ) з фокусом на її клініко-неврологічні й клініко-психологічні кореляти. Актуальність проблеми зумовлена високою поширеністю бЧМТ та її множинними віддаленими наслідками, що запускають каскад судинних і нейропсихічних порушень у працездатному віці й погіршують якість життя та соціальне функціонування постраждалих; при цьому травматичний генез нерідко маскується під «чисто судинну» патологію, хоча реальні механізми є поєднаними — травматично-судинними. Об’єктом дослідження було обрано бойову черепно-мозкову травму, предметом дослідження — клініко-неврологічні та клініко-психологічні віддалені її наслідки. Мета дослідження була визначена як підвищення ефективності надання кваліфікованої медичної допомоги пацієнтам з бЧМТ різної тяжкості та тривалості на основі ідентифікації клініко-неврологічних та клініко-психологічних корелятів її віддалених наслідків. За дизайном дослідження робота здійснювалась у три етапи. Відбір пацієнтів проводили на базі неврологічних ліжок Комунального неприбуткового підприємства Харківської обласної ради «Обласний госпіталь ветеранів війни» з 2014 по 2025 рр. Загалом обстежено 350 демобілізованих осіб, у яких за МКХ-10 виставлено код Т90.5 («наслідки внутрішньочерепної травми»). Пацієнтів аналізували з урахуванням ступеня тяжкості первинної травми (легка, середньої тяжкості, тяжка) та тривалості наслідків (6-12 місяців, 1–3 роки та 4–7 років). Середній вік пацієнтів склав 40,3±1,7 років. В роботі були використані наступні методи дослідження: клініко-анамнестичний та клініко-неврологічний (з об’єктивізацією за шкалою NOS-TBI), психодіагностичний з застосуванням адекватних меті і завданням інструментарієм (таблиці Шульте для оцінки уваги та темпу сенсо-моторних реакцій і розумової працездатності; тесту О. Лурія на запам'ятовування десяти не зв'язаних за змістом слів; Монреальської шкали когнітивного дефіциту; DASS-21; опитувальника SCL-90-R; військового варіанут Міссісіпської шкали для для оцінки посттравматичних реакцій; методики дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса – Р. Даймонд; методики «Копінг-тест» Р. Лазаруса; багатомірної шкали соціальної підтримки Д. Зімета; методики SF-36), комплекс інструментальних методів (ЕЕГ, ультразвукова доплерографія судин шиї, СКТ/КТ, МРТ), катамнестичний та статистичний аналіз (описова статистика; t-критерій для незалежних вибірок; порогове значення p>0,05 — відсутність статистичної відмінності). Обробка проводилася у STATISTICA 6.0 та MS Excel XP. В результаті дослідження встановлено, що у віддаленому періоді незалежно від тяжкості первинної травми та давності її наслідків, провідними скаргами є головний біль, шум у вухах, запаморочення, нудота, хиткість та невпевненість під час ходи, порушення сну, відчуття страху й тривоги, напади тахікардії. Обґрунтовано доцільність базового МРТ-обстеження для подальшого динамічного порівняння та акцентує на складності диференціації дисциркуляторної та посттравматичної енцефалопатії, особливо при повторних ЧМТ; при цьому типовими для дисциркуляторного процесу є множинні мікровогнища у білій речовині, лейкоареоз, виражена двобічна атрофія та розширення просторів Вірхова—Робіна. Оцінювання уваги, темпу сенсомоторних реакцій і розумової працездатності за таблицями Шульте дозволило об’єктивізувати дефіцит концентрації й виснажуваність психічних процесів; сумарно виявлена когнітивна дисфункція поєднувалася з вираженістю депресивної, тривожної та посттравматичної симптоматики за шкалами SCL-90-R, DASS-21 та військовим варіантом Міссісіпської шкали. Порушення різнилися за профілем у міру зростання тяжкості травми та зі збільшенням давності катамнезу, що відображало системний характер наслідків. Вивчено особливості соціально-психологічної адаптації, актуального копінгового репертуару та соціальної підтримки у хворих на бЧМТ залежно від її тяжкості і тривалості, та ідентифікована їх роль у клінічний динаміці хвороби. Зафіксовано зворотній зв’язок середньої інтенсивності між станом соціально-психологічної адаптації і наявністю й вираженістю соціальної підтримки, та провідними клініко-неврологічними наслідками бЧМТ з урахуванням тяжкості і тривалості захворювання. Визначено причинно-наслідковий зв’язок між механізмом отримання травми (мінно-вибухова, вибухова, поєднання з вогнепальними осколковими пораненнями), та клініко-неврологічними й клініко-психологічними наслідками бЧМТ. Встановлено, що генез бЧМТ – контузійний або структурний – визначає клінічну варіантивність клініко-неврологічних і клініко-психологічних наслідків бЧМТ: за умови контузійного ураження в клінічній картині переважає афективна і посттравматична симптоматика неврологічного і психопатологічного спектру, а при структурних ураженнях має місце більша соматизація з ризиком формування структурної епілепсії.

Читати повністю

Публікації

1. Черненко І.І., Чухно І.А. Сучасні методи психологічної терапії хворих із посттравматичними стресовими розладами в контексті їх медико-соціального значення. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 5 (91). С. 112-115.

2. Черненко І.І., Чухно І.А. Медико-соціальне значення та організація психологічної допомоги та соціальної адаптації учасників бойових дій та членів їх сімей у сучасних умовах. Міжнародний неврологічний журнал. 2017. № 6 (92). С. 127-131.

3. Черненко І.І., Чухно І.А. Епідеміологічні та клінічні аспекти наслідків черепно-мозкової травми. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2017. № 4 (74). С. 5-11.

4. Черненко І.І., Чухно І.А. Медико-соціальні наслідки перенесеної бойової черепно-мозкової травми. International Journal of Innovative Technologies in Social Science. 2018. 1 (5). С. 26-29.

5. Chernenko I., Kufterina N., Mischenko V., Voloshin-Gaponov I. Distant consequences and the quality of life of patients with military-related craniocerebral trauma. Georgian Medical News. 2018. № 2(275). С. 12-16.

6. Chernenko I., Chukhno I. The Comparative Characteristic of Quality of Life in Patients with Distant Consequences of Combat Brain Injury. Current Opinions in Neurological Science. 2018. V.2. Issue 4. P. 500-505.

7. Черненко І.І., Огнєв В.А., Березка М.І. Медико-соціальні особливості забезпечення медичною допомогою населення з легкою формою черепно-мозкової травми внаслідок дії вибухової хвилі. Експериментальна та клінічна медицина. 2022. 91(1). 41-49. DOI: https://doi.org/10.35339/ekm.2022.91.1.cob

8. Chernenko I. The features of the course of traumatic brain disease in persons with combat traumatic brain injury. American Journal of Clinical and Experimental Medicine. 2023. 11 (1). Р. 5-8. DOI: https://doi.org/10.11648/j.ajcem.20231101.12

9. Черненко І.І. Особливості реабілітації хворих після бойової черепно-мозкової травми. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2022. № 20 С. 19-24. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2022-20-03

10. Черненко І.І., Фоменко Ю.Ю. Динаміка розвитку посттравматичного стресового розладу (ПТСР) в учасників бойових дій після отриманої бойової черепно-мозкової травми. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2023. № 22. С. 54-63. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2023-22-07

11. Черненко І.І. Особливості впливу наслідків бойової черепно-мозкової травми на когнітивну сферу пацієнтів залежно від ступеня тяжкості та катамнезу. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. Т. 11. № 1(23). С. 35–42. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-23-04

12. Черненко І.І. Клініко-неврологічні особливості у осіб з легкою бойовою черепно-мозковою травмою в анамнезі залежно від катамнезу отриманої травми. Український вісник психоневрології. 2024. Т.32. вип.3(120). С.14-7. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is3-2024-2

13. Черненко І.І. Вплив структурно-морфологічних змін головного мозку в осіб з тяжкою бойовою черепно-мозковою травмою на особливості клініки, перебіг захворювання, стан когнітивних функцій. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. Т. 11. № 3(25). С. 253–61. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-25-03

14. Черненко І.І. Особливості змін біоелектричної активності мозку у пацієнтів із наслідками бойової черепно-мозкової травми залежно від ступеня тяжкості. Український вісник психоневрології. 2024. Т.32. вип.4 (121). С. 64-9. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is4-2012-12

15. Черненко І.І., Маркова М.В. Особливості афективного реагування у хворих з бойовою черепно-мозковою травмою в анамнезі залежно від її тяжкості: аналіз симптоматики і принципи терапії. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2024. Т. 11. № 4(26). С. 348–60. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-26-01

16. Черненко І.І., Маркова М.В. Порівняльний аналіз депресивної, тривожної і посттравматичної симптоматики у хворих з бойовою черепно-мозковою травмою в анамнезі залежно від її тяжкості та тривалості. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2025. Т. 12. № 1(27). С. 7–21. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-27-01

17. Черненко І.І. Порівняльний аналіз клінічних та інструментальних характеристик у пацієнтів із бойовою черепно-мозковою травмою в залежності від ступеня тяжкості та катамнезу отриманої травми. Український журнал військової медицини (1.2025, Т.6). С.131-38. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2025.1(6)-131

18. Chernenko I.I., Markova M.V. Features of psychosocial functioning of patients with combat traumatic brain injury of varying severity: analysis of interconnection. Journal of Education, Health and Sport. 2024. 75:60374. DOI: https://dx.doi.org/10.12775/JEHS.2024.75.60374.

19. Черненко І.І., Маркова М.В. Аналіз стану соціально-психологічної адаптації, поведінкового репертуару і соціальної підтримки як базових параметрів психосоціального функціонування хворих з бойовою черепно-мозковою травмою в анамнезі залежно від її тяжкості та тривалості. Психосоматична медицина та загальна практика. 2025. Т. 10. № 1. С. 1-11. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v10i1.576

20. Chernenko I.I. Changes in cerebral haemodynamics in patients depending on the severity and catamnesis of combat traumatic brain injury. Journal of Education, Health and Sport. 2024;75:60374.

21. Черненко І.І. Бойова травма: сучасне та минуле. в кн: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю “Комплексна реабілітація учасників антитерористичної операції, що мають функціональні обмеження: міждисциплінарні аспекти”, 23-24 вересня 2016, м. Харків., стор. 8-9.

22. Черненко І.І. Бойова травма: актуальність проблеми та прогнозування перебігу. в кн: материалы II международной научно-практической конференции по психосоциальной реабилитации детей и подростков «Психосоциальная реабилитация пострадавших и перемещённых из зоны АТО на базе центра психосоциальной реабилитации детей и подростков «Фельдман Экопарк», 12-13 октября 2016, Харьков, С. 65-67.

23. Chernenko I. Structure and degree of cognitive impairment in patients in acute cerebral infarction. 22th Meeting of the European Society of Neurosonology and cerebral hemodynamics.19-21 May 2017. P. 38.

24. Chernenko I. Epidemiological aspects of the combat traumatic brain injury (WHO statistics). Сучасні аспекти модернізації науки: стан, проблеми, тенденції розвитку. Матеріали XXI-ої Міжнародної науково-практичної конференції (07 червня 2022 року, у м. Дебрецен (Угорщина). С. 131-132.

25. Черненко І.І. Вплив бойової черепно-мозкової травми на розвиток посттравматичного стресового розладу. Український вісник психоневрології. 2022.Т.30, вип. 3 (112). С. 46.

26. Chernenko I. Aspects neurologiques et psychologiques des traumatismes crânio-cérébraux de combat dans la période reculée (territoire de l’Ukraine, 2014–2021). Revue neurologique. V.180, Supplement, April 2024, P. S131. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neurol.2024.02.258

27. Каднай О.С., Черненко І.І. Якість життя у пацієнтів після черепно-мозкової травми. Громадське здоров'я в Україні: проблеми та способи їх вирішення. Матеріали V науково-практичної конференції з міжнародною участю на вшанування пам'яті М. Г. Гуревича (1891–1937), засновника та керівника першої в Україні кафедри соціальної гігієни при Харківському медичному інституті. (28.10.2022, Харків). С. 72-73.

28. Chernenko I. Principles of rehabilitation of patients after combat traumatic brain injury on the territory of Ukraine. (P198). ECNR 2023 European Congress of NeuroRehabilitation. 30 Aug – 02 Sep 2023, Lyon, France. P. 65.

29. Черненко І.І. Стандарти надання кваліфікованої медичної допомоги при бойових ураженнях головного мозку. Здоров’я України, № 5-6 (541-542) 2023р. Матеріали Науково-практичної конференції з міжнародною участю «Особливості діагностики, лікування та реабілітації пацієнтів із неврологічною патологією в умовах воєнного часу», 17-18 березня 2023, Харків. С.27.

30. Черненко І.І. Психоневрологічні порушення в осіб з бойовою черепно-мозковою травмою в анамнезі в залежності від ступеня тяжкості травми та катамнезу. Збірник наукових праць Науково-практичної конференції «Неврологічні аспекти наслідків ушкодження опорно-рухової системи при бойовій травмі» присвяченої 100-річчю від дня народження видатного ортопеда-травматолога професора Бондаренка Миколи Степановича. 19 вересня 2024, м. Харків, С. 25.

31. Chernenko I., Chernenko R. Influence des modifications structurelles et morphologiques du cerveau chez les patients atteints d’un traumatisme crânien grave lie au combat sur les caractéristiques cliniques l’évolution de la maladie et l’état des fonctions cognitives. Revue neurologique. 2025. V.181. P.125. S67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neurol.2025.01.132

Читати повністю

Файли

autoreferat-Реферат Черненко І-І-.pdf

Дисертація Черненко І-І-.pdf

Схожі дисертації

0525U000426

Калашніков Валерій Йосипович

Роль церебральної гемодинаміки у патогенезі болю голови.

0525U000310

Храмцов Денис Миколайович

Клініко-патогенетичне обґрунтування комплексної нейрореабілітації хворих на ішемічний інсульт

0525U000181

Мірошников Олександр Олександрович

Ранні епілептичні енцефалопатії у дітей: клінічний перебіг, діагностика, таргетне лікування

0525U000163

Кузнєцов Антон Анатолійович

Спонтанний супратенторіальний внутрішньомозковий крововилив (діагностика, прогноз, лікувальна тактика)

0424U000334

Гекова Марина В'ячеславівна

Можливості використання викликаних потенціалів для визначення ефективності лікування та перебігу епілепсій у дітей підліткового віку