Раданович Н. М. Загальнодозвільний тип правового регулювання (теоретична характеристика)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора наук

Державний реєстраційний номер

0525U000541

Облікова картка дисертації

0525U000541.pdf

Здобувач

Спеціальність

  • 12.00.01 - Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

12-12-2025

Спеціалізована вчена рада

Д 35.051.03

Львівський національний університет імені Івана Франка

Анотація

Дисертацію присвячено вивченню загальнодозвільного типу правового регулювання. Для цього комплексно досліджено явище загальної дозвільності, яке відображає ідею обсягів (меж) свободи у праві і в процесі загальнотеоретичного, філософсько-правового обґрунтування та нормативного закріплення набуває особливостей (ознак) одноіменного типу правового регулювання. Визначено поняття загальнодозвільного типу правового регулювання як його спрямованості на максимальну реалізацію свободи в межах існуючого правопорядку за посередництвом загального дозволу. Встановлено сутнісні, змістовні та формальні ознаки цього типу регулювання, його співвідношення (пряму пропорційну залежність) зі спеціальнодозвільним типом правового регулювання. Виявлено і диференційовано чинники, які впливають на досліджуване регулювання. Запропоновано юридичну конструкцію загального дозволу як формальної основи досліджуваного регулювання, встановлено особливості її формування, склад та структуру. Обгрунтовано, що юридичну конструкцію загального дозволу формують звернуті до адресатів загального дозволу – суб’єктів соціальної свободи: 1) юридичні заборони як основні засоби обмеження загального дозволу, що забезпечують максимум свободи; 2) юридичні зобов’язування як додаткові засоби обмеження загального дозволу, які є важливими запобіжниками вседозволеності, зловживання правом; 3) юридичні дозволи як засоби безпосередньої об’єктивації загального дозволу, що фіксують його і/або підсилюють в порядку конкретизації, визначаючи мінімум, мінімальний стандарт свободи. Визначено поняття таких юридичних заборон, зобов’язувань, дозволів як інструментів формування загального дозволу – юридичних засобів загальнодозвільного призначення. Надано теоретичну характеристику цих засобів (з огляду на специфіку: 1) регулятивності; 2) джерельності; 3) формалізації; 4) адресності; 5) зв’язку з іншими юридичними засобами) і відмежовано від інших юридичних заборон, зобов’язувань, дозволів – засобів спеціальнодозвільного призначення. Обґрунтовано юридичну конструкцію загальної заборони (формальну основу спеціальнодозвільного типу правового регулювання), яку формують звернуті до адресатів загальної заборони (суб’єктів владних повноважень. Встановлено, що різновидом таких юридичних дозволів є дискреційні повноваження як потенційно максимальні обмежувачі загального дозволу. З’ясовано специфіку об’єктивації загального дозволу на матеріалах юридичної (законодавчої, правозастосовчої та правотлумачної) практики, яка зумовлена його комплексним розумінням як юридичної конструкції. Запропоновано класифікацію можливих варіантів об’єктивації загального дозволу. Встановлено, що практичне значення дослідження таких варіантів у можливостях максимального вияву інструментального потенціалу загальнодозвільного регулювання, оцінки усіх без винятку юридичних заборон, зобов’язувань, дозволів з точки зору обсягу загального дозволу, тобто відновлення, збереження і максимальної реалізації свободи, дотримання заборони звуження змісту й обсягу існуючих прав та свобод. Визначено і обґрунтовано сферу загальнодозвільного типу правового регулювання з огляду на втілення правових цінностей, що нерозривно пов’язані зі свободою – узалежнені вільним розвитком, як-от, людська особа, народ, територіальні громади, інститути громадянського суспільства. Запропоновано диференціювати таку сферу на предметну і суб’єктну, доведено практичне значення її дослідження, що виявляється у з’ясуванні дійсних обсягів свободи, можливостей її відновлення, збереження і максимального розширення в процесі позитивно-правової конкретизації (тобто перетворення з загальної природної свободи на спеціальні конституційні права та свободи). Запропоновано методику встановлення та тестування обсягу загального дозволу (і свободи, презюмованої ним) як критерія якості (зокрема цінності) правового регулювання, що полягає у: 1) максимальному виявленні юридичних заборон, зобов’язувань, дозволів, які прямо або опосередковано супроводжують формування правового статусу адресатів загального дозволу (загальнодозвільного правового статусу) на основі запропонованих варіантів об’єктивації загального дозволу в межах сфери загальнодозвільного регулювання; 2) їх оцінюванні з точки зору обсягу загального дозволу, який: а) розширюється, коли скасовують або звужують зміст і обсяг усіх існуючих засобів обмеження загального дозволу, запроваджують нові або розширюють зміст і обсяг усіх існуючих засобів підсилення загального дозволу; б) звужується, коли запроваджують нові або розширюють зміст і обсяг усіх існуючих засобів обмеження загального дозволу, скасовують або звужують зміст і обсяг усіх існуючих засобів підсилення загального дозволу. Таке оцінювання відбувається насамперед в процесі конституційного контролю в Україні, що забезпечує «юридичний розрахунок свободи» і належне виконання державою основного конституційного обов’язку, передбаченого статтею 3 Конституції України.

Читати повністю

Публікації

1. Раданович Наталія. Загальнодозвільний тип правового регулювання : монографія. Львів : ЛНУ імені Івана Франка, 2025. 608 с.

2. Radanovych N. M. General Permiting Type of Legal Regulation as Legal Means of Realizing the Concept of Civil Society. Wrocławsko-lwowskie zeszyty prawnicze. 2015. № 6. С. 35–53.

3. Раданович Н. М. Можливості загальнодозвільного типу правового регулювання у забезпеченні реалізації прав людини (теоретичний аналіз юридичних інструментів). Право України. 2015. № 2. С. 52–64.

4. Radanovych N. M. Legal Obligations within the Framework of Dispositive Legal Regulation. Visegrade Journal of Human Rights. 2016. No. 6 (2). Р. 137–142.

5. Раданович Н. М. Можливість з’ясування природи загальнодозвільного юридичного регулювання шляхом вивчення історичної еволюції заборон. Публічне право. 2016. № 2 (22). С. 285–292.

6. Раданович Н. М. Юридичні заборони (до питання становлення). Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. 2016. Вип. 62. С. 23–32.

7. Раданович Н. М. Законодавче забезпечення загальнодозвільного юридичного регулювання в Україні. Науковий вісник міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2016. Вип. 23. С. 11–14.

8. Раданович Н. М. Функції юридичних заборон як вияв їх соціальної сутності. Право і суспільство. 2016. №4. Ч. 2. С. 41–48.

9. Раданович Н. М. Загальнодозвільний тип юридичного регулювання (до історії визнання). Прикарпатський юридичний вісник. 2016. Вип. 1 (10). С. 19–23.

10. Раданович Н. М. До питання про загальнодозвільне юридичне забезпечення права власності на землю в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2016. Вип. 41. Т. 1. С. 43–48.

11. Раданович Н. М. Юридичні дозволи: деякі аспекти загальнотеоретичної характеристики у світлі загально дозвільного правового регулювання в Україні. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. Науковий збірник. 2016. Вип. 6. С. 11–15.

12. Radanovych N. M. Non-illegality as a Basis for the Formation of a General Legal Regulation: the Theoretical Characteristic. Journalul juridic national: teorie şi practică. 2017. No. 5 (27). Р. 31–34.

13. Раданович Н. М. Правомірність незабороненого: деякі аспекти методології дослідження. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Юридичні науки». 2017. Вип. 2. Т. 1. C. 21–25.

14. Radanovych N. On the Question of Legal Formulation of Prohibitions from General Permitting Legal Regulation Standpoint. Studia Bedgosko-Lwowskie, Pravo-Samorząd Terytorialny-Gospodarka. 2018. Vol. 4. Р. 73–83.

15. Раданович Н. Загальнодозвільне юридичне регулювання як прояв диспозитивних можливостей права. Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. 2018. Вип. 66. С. 33–42.

16. Раданович Н. М. Основні напрямки забезпечення Конституційним Судом України загальнодозвільного типу юридичного регулювання. Науковий вісник публічного і приватного права. 2020. № 2. С. 20–25.

17. Radanovych N. M., Pylypenko V., Pylypyshyn P. Features of legal regulation of human rights in armed conflicts. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. Pravo. Kharkiv, 2021. No. 28 (1). P. 43–51

18. Radanovych N., Kaplenko H., Burak V., Hirnyk O., Havryliuk Y. Normative Legal Aspects of Information Support for the Provision of Administrative Services in the Field of Public Administration. International Journal of Computer Science and Network Security (IJCSNS). 2022. Vol. 22. No. 9. S. 244–250

19. Yaroshenko O. M., Synchuk S. M., Radanovych N. M. General type of legal regulation and practice of the Supreme Court in Ukraine: Features of objectification. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2022. No. 29 (1). Р. 70–83.

20. Yaroshenko O. M., Synchuk S. M., Radanovych N. M. General реrmissve type of legal regulation and practice of the Constitutional Court of Ukraine. Journal of the National Academy of Legal Sciences of Ukraine. 2022. No. 29 (4). Р. 66–93.

21. Раданович Н. М. Право на вільний розвиток особистості як прояв зв’язку гідності та свободи людини. Науковий вісник Ужгородського національного університету . Серія «Право». 2023. Т. 1. Вип. 77. С. 31–40.

22. Раданович Н. М. Предметна сфера загальнодозвільного типу юридичного регулювання в Україні. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2023. Т. 1. Вип. 78. С. 63–73.

23. Раданович Н. М. Загальнодозвільний тип юридичного регулювання в Україні: суб’єктна характеристика. Прикарпатський юридичний вісник. 2023. Вип. 2 (49). С. 16–23.

24. Раданович Н. М. Цінність честі і гідності Людини та можливості її втілення засобами загальнодозвільного типу юридичного регулювання. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». 2024. Т. 1. Вип. 83 (1). С. 74–81.

25. Раданович Н. М. Цінність здоров’я Людини та можливості її втілення засобами загальнодозвільного типу правового регулювання. Вісник Львівського національного університету. Серія юридична. 2024. Вип. 79. С. 20–31.

26. Раданович Н. М. Цінність життя Людини та її правове забезпечення Конституційним Судом України. Юридичний науковий електронний журнал. 2024. № 11. С. 45–50.

27. Radanovych N., Synchuk S. The Value of Human Security and Legal Means of Its Realization in the Context of the Armed Aggression of the Russian Federation against Ukraine. Access to Justice in Eastern Europe (AJEE). 2025. No. 8(3). S. 16–35

Читати повністю

Файли

autoreferat-РЕФЕРАТ.pdf

ДИСЕРТАЦІЯ.pdf

Схожі дисертації

0526U000037

Бадида Андріанна Юріївна

Теоретико-правові засади трансформації моделі конституційного судочинства Франції

0525U000543

Савуляк Роман Васильович

Рецепція римського приватного права в Австрії і Австро-Угорщині та її поширення на західноукраїнських землях (1772-1918 рр.)

0525U000542

Балацька Ольга Романівна

Доступ до правосуддя як гарантія справедливого суду в Україні: теоретико-прикладні засади

0425U000399

Монастирський Віталій Олександрович

Право на життя: забезпечення та гарантування державою.

0425U000408

Білоус Василь Васильович

Вплив правових концепцій українських політичних партій на державотворчі процеси кінця ХІХ – початку ХХ ст.