Дисертаційну роботу присвячено дослідженню лісівничих та селекційних особливостей вирощування, захисту і покращенню асортименту горіха грецького шляхом відбору перспективних форм, а також дослідження їх особливостей і розробка науково обґрунтованих технологій для подальшого розмноження на території Правобережного Лісостепу України.
Метою дисертаційної роботи є дослідження лісівничо-селекційних особливостей вирощування, захисту, розширення і покращення асортименту горіха грецького шляхом відбору перспективних форм, а також їх дослідження і розробка науково обґрунтованих технологій для подальшого розмноження на території Правобережного Лісостепу України.
Основні результати досліджень. Встановлено, що у досліджуваному регіоні горіх грецький зустрічається у 29 типах лісу. Розподіл горіхових насаджень в умовах Правобережного Лісостепу за складом свідчить про перевагу насаджень, де участь горіха грецького у складі тільки 1-2 одиниці (52,2%) від загальної площі. Чисті насадження горіха грецького становлять 16,8% (291,6 га). Середній запас насаджень горіха грецького знаходиться в межах 92,8 м3/га, а також спостерігається практично рівномірне розподілення насаджень за бонітетом: І – 21,4%, ІІ – 22,2%, ІІІ – 19,6%, IV – 17,1%.
За аналізом значень радіального приросту, стандартного відхилення,коефіцієнтів варіації та чутливості, можна виокремити три періодів росту і розвитку. За величиною коефіцієнта чутливості встановлено, що стійкішими є горіхові деревостани, що зростають у лісових умовах.
Середня тривалість вегетаційного періоду горіха грецького на території Правобережного Лісостепу України становить 183 доби для плантаційних насаджень та 186 діб – для лісових.
Результати досліджень показали, що сіянці горіха чорного мають вищу енергію проростання (81%) порівняно із сіянцями горіха грецького (70%).Встановлено, що відібрані дослідні сорти горіха грецького, які було щеплено на сіянці горіха чорного, показали приблизно однакове утворення калюсних тканин, крім сорту 'Ве-бу-6'. Це вчергове підтверджує наукові відомості, що не усі сорти горіха грецького можуть брати участь у міжвидових комбінаціях.
Встановлено, що найбільш розповсюдженими захворюваннями у насадженнях горіха грецького є бура плямистість (марсоніоз) Ophiognomonia leptostyla, бактеріоз (бактеріальний опік), спричинений Xanthomonas arboricola pv. Juglandis, філостиктоз (Phyllosticta juglandis (Sphaeria juglandina) і P. juglandina (Phomopsis juglandina)) та біла плямистість (Pseudomicrostroma juglandis). Збудниками стовбурових гнилей є: Inonotus hispidus, Polyporus septosporus, Pleurotus ostreatus, Trametes versicolor, T. hirsuta. Гілки горіха грецького уражають патогени Cytospora juglandina та Nectria cinnabarina.
Встановлено, що найбільш чисельними шкідниками насаджень J. regia у Правобережному Лісостепу є кліщі Aceria erinea, Aceria tristriata і попелиця горіхова жилкова Panaphis juglandis. Найбільшу шкоду наносять: Panaphis juglandis, Chromaphis juglandicola, Cydia pomonella, Stictocephala bisonia та Hyphantria cunea, а найбільшої шкоди молодим насадженням та однорічним пагонам завдає Stictocephala bisonia.
За результатами ISSR-аналізу встановлено, що застосовуючи праймери із послідовностями мікросателітних повторів можна здійснювати оцінку внутрішньовидової різноманітності генотипів горіха грецького.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у проведенні лісівничо-таксаційних, дендрохронологічних, деревинознавчих, генетико-селекційних та фітопатологічних досліджень горіхових деревостанів Правобережного Лісостепу. Для дослідного регіону вперше було: встановлено лісівничо-таксаційну структуру насаджень горіха грецького; визначено закономірності формування радіального приросту у зв’язку із змінами кліматичних умов; встановлено, що ISSR-праймери із послідовностями мікросателітних повторів CR-250 (GA)8TC, CR-251 (CA)8TG, CR-252 (GA)8CG, та CR-253 (GA)8GT придатні для оцінки внутрішньовидової різноманітності генотипів горіха грецького; дослідженно особливості плантаційного вирощування (розмноження, створення плантацій, агротехніки, боротьби із хворобами та шкідниками).
Практичне значення одержаних результатів. Одержано наукові результати щодо оцінки видового складу патогенів і шкідників та їх впливу на фітосанітарний стан. Запропоновано вести моніторинг поширення фітофагів і збудників хвороб горіха грецького з врахуванням фенологічних маркерів, також встановлено оптимальні періоди проведення захисних заходів і профілактичних обробок. Відібрано гібридні форми горіха грецького, які характеризуються високими господарськими показниками. Визначено підходи встановлення спадкових (генетичних) властивостей садивного матеріалу горіха грецького, визначення його фітопатологічної зараженості і ентомологічної заселеності. Результати досліджень щодо якісних характеристик деревини горіха, особливостей фенологічного розвитку та відбору перспективних форм для плантаційного вирощування використовувалися в навчальних програмах НЛТУ України.
