Гоцик О. С. Структура та продуктивність деревостанів Черемського природного заповідника

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0825U000063

Здобувач

Спеціальність

  • 205 - Лісове господарство

18-02-2025

Спеціалізована вчена рада

PhD 125

Національний університет біоресурсів і природокористування України

Анотація

Встановлено, що загальна площа Черемського природного заповідника знаходиться в межах 2975,7 га без поділу на лісництва. З них лісові ділянки охоплюють площу 1849,2 га (62,1 %), у тому числі під вкритими лісовою рослинністю лісовими ділянками перебуває 1809,3 га (60,8 %), болотами – 1108,1 га (37,2 %) та озерами (Редичі та Черемське) – 18,7 га (0,6 %). Майже вся площа лісового фонду Черемського природного заповідника вкрита лісовою рослинністю і досягає 97,8 %, де на лісові культури припадає 13,2 % від цієї площі. Не вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки становлять лише 34,9 га, або 2,2 % території. Серед вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок домінують хвойні деревостани, із часткою у загальному запасі 75,4 %, які в основному представлені сосною звичайною (98,5 %). М’яколистяні види в загальному запасі займають 23,0 % і представлені вільхою клейкою (65,6 %) та березою повислою (34,4 %). Зовсім мізерна участь твердолистяних видів (1,6 %), серед яких домінує дуб звичайний (92,5 %). У Черемському природному заповіднику переважають насадження ІІ (30,9 %) та ІІІ (26,6 %) класів бонітету. Середній клас бонітету насаджень становить ІІ,8. У віковій структурі домінують середньовікові насадження, участь яких становить 72,9 % від площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок і запас яких складає 78,5 % загального запасу лісів Черемського природного заповідника. Молодняки становлять незначну частину (8,1 % за площею і 3,1 % за запасом). Стиглі насадження займають 5,6 % за площею та 5,3 % за запасом. Повністю відсутні перестиглі та пристиглі деревостани твердолистяних видів. Більшість площі деревостанів (73,9 %) мають повноту 0,6-0,8. Частка низько- та високоповнотних насаджень становить лише 6,8 % від площі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок Черемського природного заповідника. Протягом 2005-2018 рр. запас стовбурової деревини збільшувався з 244,9 тис.·м3 у 2005 році до 336,2 тис.·м3 у 2018 році (на 91,3 тис. м3, або на 37,3 %). Відповідним чином збільшився й обсяг загальної фітомаси деревостанів на 57,2 тис. т (36,5 %) та накопиченого в ній вуглецю на 28,4 тис. т (36,5 %). Найвагоміша частка в структурі фітомаси деревостанів Черемського природного заповідника приходиться на хвойні деревостани – 72,5 %, значно менша – на м’яколистяні (25,8 %) і найменша – на твердолистяні насадження (1,7 %). Середня щільність фітомаси та вуглецю в лісах Черемського ПЗ протягом 13 досліджуваних років поступово зростали: від 8,7 кг·(м2)-1 до 11,8 кг·(м^2)^-1 для фітомаси та від 4,3 кг·(м^2)^-1 до 5,9 кг·(м^2)^-1 для вуглецю. Щільність вуглецю в лісах Черемського природного заповідника для вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок станом на 2018 рік у середньому досягла 5,9 кг·(м^2)^-1. Найближчим до середнього значення цей показник виявився у хвойних деревостанах (6,1 кг·(м^2)^-1), найнижшим – у м’яколистяних (5,2 кг·(м^2)-1) і найвищим (7,6 кг·(м^2)^-1) – у твердолистяних насадженнях. Щільність вуглецю більш інтенсивно зростає у твердолистяних деревних видів (від 5,1 кг·(м^2)^-1 у 2005 р. до 7,6 кг·(м^2)^-1 у 2018 році), менш інтенсивно – у хвойних (від 4,5 кг·(м^2)^-1 у 2005 р. до 6,1 кг·(м^2)^-1 у 2018 році) та м’яколистяних деревних видів (від 3,8 кг·(м^2)^-1 у 2005 р. до 5,2 кг·(м^2)^-1 у 2018 році. За досліджуваний період у лісах Черемського природного заповідника щільність фітомаси деревостанів та депонованого в ній вуглецю зросли в 1,4 рази за рахунок перерозподілу у віковій структурі лісових насаджень та, як результат, збільшення середнього запасу на 1 га. Лісові біоценози Черемського природного заповідника щороку продукують 6860 т кисню (в середньому – 3,78 т·га^-1∙рік^-1). Основний об’єм кисню продукують хвойні насадження (70,3 %), так як вони зростають тут на найбільшій території (1254,8 га) і мають найвищий деревний запас (254,29 тис. м^3). Частка ж м’яколистяних та твердолистяних деревостанів у загальному запасі лісових масивів Черемського природного заповідника незначна (77,87 і 4,04 тис. м^3), тому і кисню вони продукують значно менше (27,2 % і 3,0 % відповідно). Твердолистяні деревостани виділяють найбільше кисню на одиницю площі (8,20 т∙га^-1∙рік^-1), значно менше – хвойні деревостани (3,84 т га^-1 рік^-1) та м’яколистяні деревостани 3,47 т га^-1 рік^-1). Виконані дослідження лісових масивів Черемського природного заповідника демонструють позитивну динаміку накопичення об’ємів фітомаси та депонованого в ній вуглецю (відповідно 36,5 % і 32,6 % упродовж 13 досліджуваних років).

Публікації

Hotsyk O. Bioproductivity of the forests of the Cheremsky Nature Reserve. Ukrainian Journal of Forest and Wood Science. 2022. № 13 (3). С. 32–40.

Гоцик О. С. Черемський природний заповідник як ланка в ланцюгу самовідновлення біосфери. Науковий вісних Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 288. С. 34–41.

Лакида П. І., Гоцик О. С. Структура, породний склад та продуктивність лісів Черемського природного заповідника. Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. 2019. Т. 29. № 3. С. 9–12.

Гоцик О. С., Сахарук Г. А., Блищик В. І., Лакида П. І. Інформаційне забезпечення процесу моделювання біопродуктивності лісів Черемського природного заповідника. Науковий вісних Національного лісотехнічного університету України. 2020. Т. 30. № 4. С. 31–36.

Схожі дисертації