Дисертаційну роботу присвячено науковим і прикладним проблемам екологізації економічних відносин у сфері водокористування як ключового елемента трансформації існуючих економічних моделей у напрямку більш стійкого розвитку. Актуальність дослідження обумовлена факторами виснаження водних ресурсів на фоні зростання попиту, масового забруднення водних екосистем та їх деградацію внаслідок нераціонального водокористування та значного антропогенного і техногенного навантаження. Дослідження спрямоване на обґрунтування інструментів і підходів, що забезпечать збалансований розвиток сфери водокористування з урахуванням екологічних обмежень, економічної доцільності та соціальної відповідальності підприємницької діяльності в контексті сучасних концепцій суспільного розвитку (сталого розвитку, циркулярної економіки і блакитного зростання).
Метою дисертаційного дослідження є удосконалення теоретико-методичних положень та розробка науково-обґрунтованих практичних рекомендацій щодо екологізації економічних відносин у сфері водокористування на засадах соціальної відповідальності підприємницької діяльності.
Об’єктом дослідження є процес екологізації економічних відносин у сфері водокористування.
Предметом дослідження є теоретико-методичні положення та науково-прикладні засади екологізації економічних відносин у сфері водокористування на засадах соціальної відповідальності підприємницької діяльності.
Найбільш вагомими науковими результатами, що мають наукову новизну та одержані автором особисто, є такі:
удосконалено:
- теоретичні підходи до екологізації економічних відносин у сфері водокористування шляхом обґрунтування динамічного переходу від ресурсомісткої моделі господарювання, заснованої на однобічній експлуатації водних ресурсів, до інтегрованої моделі блакитної економіки що, в умовах природної монополії, передбачає гармонійне поєднання економічної вигоди, соціальної відповідальності та екологічної стійкості задля сталого розвитку та інтеграції водогосподарської діяльності у природні екосистеми;
- понятійно-категоріальний апарат економіко-екологічних відносин на основі уточнення дефініцій: а) «екологізація економічних відносин у сфері водокористування» як процесу системного впровадження екологічних принципів та підходів в усі аспекти господарської діяльності, що пов’язана з використанням водних ресурсів, для зміцнення екологічної стійкості та підвищення соціальної відповідальності в економічних процесах; б) «верифікація інфраструктури» - як процесу перевірки відповідності інфраструктурної системи встановленим стандартам, специфікаціям та вимогам безпеки відповідно до класу надзвичайних ситуацій з урахуванням екологічної, економічної, технологічної та соціальної компонент для визначення можливості впровадження елементів циркулярної економіки та блакитно-зеленої інфраструктури; а також як інструменту впровадження соціально-відповідальних та екологічно-орієнтованих стратегій для задоволення інтересів суспільства і бізнесу та сталого розвитку підприємств водного господарства в цілому;
- методичне забезпечення оцінювання ступеня екологізації підприємницької діяльності у сфері водокористування що, на відміну від існуючих, передбачає, на основі комплексного підходу, застосування системи чотирьох блоків показників: ефективність водоспоживання, управляння стічними водами, дотримання нормативних вимог і соціальна відповідальність, а також рівень інноваційності, які безпосередньо впливають на екологізацію та сталий розвиток у сфері водокористування;
- методичний підхід до оцінювання компонент соціальної відповідальності підприємств водопровідно-каналізаційного водогосподарства, сутність яких, на відміну від існуючих, враховує умови природної монополії, і на основі обґрунтованих для кожної компоненти показників та індикаторів дозволяє оцінити стан соціальної відповідальності, зокрема екологічної, таких підприємств з метою виявлення недоліків системи менеджменту з організацією заходів щодо її поліпшення;
- критерії стану реалізації соціальної відповідальності бізнесу що, на відміну від існуючих, доповнено компонентами: екологічна, інституційна, інфраструктурна, соціально-економічна, інноваційна і філантропічна, відповідно до яких запропоновано інструменти впровадження соціальної відповідальності на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, серед яких цифрове управління водними ресурсами, застосування водозберігаючих технологій та передових технологій очищення стічних вод, благодійної допомоги для оновлення водної інфраструктури.
Дістало подальший розвиток:
- методичний підхід до формування організаційно-економічного механізму екологізації економіки, що, на відміну від існуючих, враховує специфіку сфери водокористування та визначено його сутність як сукупність організаційних форм та економічних важелів, спрямованих на інтеграцію екологічних принципів у практику використання водних ресурсів та забезпечення стимулювання природоохоронних заходів
