Сучасна медична освіта розвивається в умовах цифровізації та інтеграції технологій дистанційного навчання в звичайний (традиційний) освітній процес. Це стало підґрунтям виникнення змішаної форми навчання, передумовами якого були запровадження карантинних обмежень та початок повномасштабних воєнних подій в Україні. Впровадження аудиторнодистанційної форми в освітній процес майбутніх лікарів з біостатистики сприяє підвищенню ефективності засвоєння навчального матеріалу. Таке навчання поєднує традиційні лекції з онлайн-курсами, віртуальними лабораторіями та тренажерами. Це дозволяє вибудувати індивідуальну траєкторію навчання здобувачам вищої медичної освіти, що забезпечує ефективне освоєння навчального матеріалу і можливість самостійної роботи за гнучким графіком.
Підготовка майбутніх лікарів в Україні регламентується державними стандартами освіти, які визначають компетенції випускників. Основна увага приділяється клінічним дисциплінам, але зростає потреба в розвитку аналітичних навичок, включаючи володіння біостатистичними методами.
Стандартами вищої медичної освіти спеціальності 222 «Медицина» передбачено вивчення біостатистики, що дає можливість майбутнім лікарям застосовувати кількісні методи відразу в клінічній практиці.
Біостатистика є одним із фундаментальних компонентів медичної підготовки, адже вона дозволяє не лише аналізувати клінічні дані, оцінювати ефективність лікування та прогнозувати його результати, а й оцінювати ризики захворювань, аналізувати результативність клінічних втручань, критично оцінювати результати наукових досліджень. Цілі вивчення біостатистики включають розвиток здатності здобувачів вищої медичної освіти критично аналізувати дані та застосовувати статистичні методи в клінічних дослідженнях.
В українських медичних університетах базова математична освіта обмежується вступними курсами алгебри та елементарної статистики. На відміну від іноземних медичних університетів, де вивчення біостатистики відбувається за розширеною програмою, й здобувачі вищої медичної освіти додатково опановують застосування статистичних методів, у вітчизняних університетах здобувачі вищої медичної освіти доволі часто мають труднощі з розумінням статистичних концепцій. Особливо це стало помітно, коли у навчальних планах М(Ф)ЗВО було переведено біостатистику із обов’язкових у варіативні дисципліни.
Нами встановлено, що вивчення біостатистики в закордонних університетах інтегровано в загальномедичні програми підготовки. В іноземних ЗВО застосовується проблемне навчання та передбачається використання великих наборів даних і спеціального програмного забезпечення для статистичного аналізу. В Україні ж переважає теоретичний підхід із обмеженим використанням цифрових інструментів.
Освітньо-професійні програми з медицини передбачають формування здатності вирішувати складні клінічні та дослідницькі завдання, що неможливо здійснювати без базових знань з біостатистики. Біостатистика сприяє розвитку таких загальних компетентностей, як аналітичне мислення, критична оцінка даних, здатність працювати з інформаційними системами та комунікаційні навички. Вона також є основою для набуття спеціальних компетентностей, включаючи аналіз клінічних даних, оцінку результатів лабораторних досліджень, прогнозування ризиків та прийняття медичних рішень на основі статистичних моделей.
Порівняльний аналіз навчальних програм вітчизняних та закордонних університетів демонструє, що в Україні біостатистика часто подається як окрема дисципліна з обмеженою кількістю практичних годин. Водночас у провідних університетах світу вона є невід’ємною складовою навчання з початкових курсів, що дозволяє здобувачам вищої освіти більш ефективно застосовувати статистичні методи у клінічній практиці та дослідженнях.
