Дробіна І. О. Правове забезпечення надання волонтерської допомоги Збройним Силам України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет оборони України, Київ, 2025.
Дисертацію присвячено вирішенню теоретичних та практичних проблем правового забезпечення надання волонтерської допомоги Збройним Силам України.
У дисертаційній роботі проаналізовано історію становлення та правового забезпечення волонтерського руху у світі та в Україні. За результатами дослідження встановлено, що український волонтерський рух не відокремлений від світового, а українське законодавство у цій сфері формується під впливом тих викликів, які постають перед державою. Унікальність українського волонтерського руху полягає в тому, що він випередив своє правове оформлення і шляхи його розвитку відтворювали суспільні відносини, що фактично відбувалися у сфері надання волонтерської допомоги Збройним Силам України на час нормопроєктування.
Досліджено моделі правового забезпечення волонтерства у США, Великій Британії, Польщі, Республіці Молдова, Туркменістані. З’ясовано особливості перебігу волонтерської діяльності в цих країнах, можливості для України щодо запозичення їхнього досвіду.
Встановлено, що законодавство іноземних держав гармонізується із Загальною декларацією волонтерів 2001 року та Європейською хартією прав та обов’язків волонтерів від 18 вересня 2011 року. Джерелами правового регулювання волонтерської діяльності зарубіжних країн є національне законодавство, традиції та практики. У більшості країн відсутнє законодавство, що регулює волонтерську діяльність, а в тих країнах, де таке законодавство є, воно може бути застосованим як у спеціальному законі щодо волонтерства, так і бути розпорошеним у низці нормативно-правових актів.
Досліджено, що фундаментом для формування законодавчої бази волонтерської діяльності України є міжнародні акти у сфері прав людини та
у сфері волонтерства. Серед останніх за своєю значущістю для України можна виокремити: Загальну декларацію волонтерів, що була прийнята 14 вересня 1990 року в Парижі на XI Всесвітній конференції міжнародної асоціації добровільних зусиль; Загальну декларацію волонтерів, яку було прийнято в січні 2001 року на XVI Всесвітній конференції добровольців; Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами від 27 червня 2014 року; Європейську конвенцію про довгострокову волонтерську службу від 11 травня 2000 року.
З’ясовано, що, незважаючи на наявність спеціальних міжнародних актів
у сфері волонтерства, кожна країна по-своєму встановлює механізм правового регулювання волонтерства, який може бути застосований як у спеціальному законі про волонтерство, так і у цілій низці інших актів. Тим часом у більшості країн таке регулювання відбувається на підставі правового звичаю.
Досліджено, що інституалізація надання різних видів допомог Збройним Силам України включає такі періоди: шефська допомога – від 07 жовтня 1994 року до сьогодні; благодійна допомога – від 16 вересня 1997 року до сьогодні; гуманітарна допомога – від 22 жовтня 1999 року до сьогодні; волонтерська допомога – від 19 квітня 2011 року до сьогодні. Три види допомог Збройним Силам України: гуманітарна, благодійна, волонтерська не мають чіткого розмежування з погляду предмета правового регулювання, існують одночасно, взаємно доповнюють, включають одна одну та конкурують між собою.
За результатами дослідження предмета правового регулювання волонтерської діяльності та волонтерської допомоги запропоновано авторське визначення волонтерської діяльності як добровільної, соціально спрямованої, неприбуткової діяльності, що здійснюється волонтерами шляхом надання волонтерської допомоги або як такої, що спрямована на надання допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, і яка сприяє самореалізації волонтера. Волонтерську допомогу варто розуміти як низку робіт та послуг, що безоплатно виконуються
і надаються волонтерами, у тому числі сюди зараховують і роботи та послуги
з безоплатного збору та передавання коштів або інших матеріальних цінностей.
Досліджено нормативно-правові акти, які регулюють діяльність волонтерських організацій та волонтерів у сфері надання волонтерської допомоги Збройним Силам України.
