Науково обґрунтовано підвищення продуктивності кнурів-плідників і свиноматок першого опоросу за корекції їх поведінки в умовах промислової технології у господарствах Півдня України. Вперше встановлено вплив типу вентиляційної системи на параметри мікроклімату приміщення і фізіологічні показники теплового стану організму кнурів-плідників у різні сезони року; виявлено патерни поведінки кнурів у віковому аспекті в розрізі порід залежно від типу вентиляції повітря впродовж різних сезонів року; визначено вплив типу вентиляції повітря впродовж різних сезонів року, віку, породи плідників на концентрацію кортизолу в їх крові; досліджено вплив типу вентиляції і сезону року на реалізацію статевої поведінки кнурів різних порід; оцінено статеву поведінку кнурів у розрізі порід за індексом лібідо залежно від типу вентиляції повітря впродовж сезонів року; встановлено вплив типу вентиляції повітря і сезону року на концентрацію гормону тестостерону (загального) у кнурів різних порід; досліджено спермопродуктивність повновікових кнурів різних порід залежно від типу вентиляції повітря і сезону року; оцінено економічну ефективність проведених досліджень. Набуло подальшого вивчення дослідження впливу комплексного застосування кормових добавок «Бакцинол» і «Активіл-3» на продуктивні якості свиноматок першого опоросу. Розширено знання стосовно впливу комплексного застосування зазначених кормових добавок на показники поведінки свиноматок у різні терміни їх поросності. Розроблено і впроваджено стратегії ефективних рішень для підвищення продуктивності кнурів-плідників і свиноматок першого опоросу за корекції їх поведінки в умовах промислової технології. Встановлено, що в усі сезони року поперечна вентиляція забезпечувала достовірно (P<0,05) вищу швидкість руху повітря – на 0,15-0,41 м/с та відносну вологість – на 0,7-8,1 %, краще видаляла забруднене повітря з приміщення, мінімізуючи негативний вплив шкідливих газів на фізіологічні параметри кнурів. Проте, у літні, найспекотніші місяці року геотермальна вентиляція вірогідно (P<0,001) охолоджувала повітря на 5,90 °C – у зоні лежання кнурів і 7,30 °C на рівні 60-70 см у зоні стояння тварин, що свідчить про наявність «ефекту підвалу» і гармонізації температури повітря відносно нормативних значень. За використання підземного типу охолодження повітря вдалося вірогідно (P<0,001) знизити на 45,7 уд/хв кількість серцевих скорочень і 50,9 уд/хв дихальних рухів, що суттєво знижує ознаки теплового стресу кнурів і підвищує їх температурний комфорт. Установлено, що за геотермального типу вентилювання приміщень у кнурів-плідників збільшився період відпочинку на 72,3-76,4 %, нормалізувалися решта показників поведінки протягом сезонів року, знизилися, у спекотні періоди літа, до 3 % (P<0,05) випадки стереотипної поведінки і пози «сидячої собаки» – 2 % (P<0,05). Виявлено, що влітку у ранкові години геотермальна вентиляція забезпечила вірогідне (P < 0,001) зниження рівня кортизолу від 109 до 288,5 нмоль/л завдяки системі охолодження повітря «підвальному ефекту». Візуалізовано, що у спекотний період найкоротшим часом реакції на фантом характеризувалися кнури породи ландрас (265,4-285,1 с), середнім – великої білої породи (264,5-308,7 с), найдовшим – породи дюрок (288,7-312,9 с), а вищим індексом лібідо характеризувалися кнури породи велика біла (1,371,45 од.) і ландрас (1,30-1,49 од.). Доведено, що на мінливість вмісту тестостерону в крові кнурів значний вплив мали сезон року і тип вентиляції – 79,4% і 79,0 %, відповідно. Найвищий рівень тестостерону спостерігався у кнурів восени (16,7-22,7 нмоль/л) та взимку (11,1-17,9 нмоль/л) незалежно від породи і типу вентиляції. Встановлено, що за використання геотермальної вентиляції у приміщенні, вдалося підвищити запліднювальну здатність кнурів: великої білої породи на 1,7 % – влітку і на 2,0 % – восени; ландрас на 2,4 % – влітку і 1,5 % – восени; дюрок – 2,8 % влітку. Тенденцію до збільшення інсемінаційних доз для кнурів, незалежно від породи, вдалося зберегти на 1,0-2,7 од. за підземної подачі повітря, особливо у жаркі сезони року. На підставі економічного аналізу встановлено, що за використання комплексних кормових добавок для свиноматок рівень рентабельності виробництва свинини зростає на 7,35 %.
