У дисертації теоретично узагальнено і експериментально обґрунтовано особливості удосконалення елементів технології виробництва свинини шляхом реконструкції систем годівлі й утилізації продуктів життєдіяльності свиней в умовах промислового комплексу та зв'язок з продуктивністю тварин, мікрокліматом та станом навколишнього середовища, які забезпечують рециклінг і енергоощадне безвідходне виробництва свинини та створюють умови для диверсифікації виробничої діяльності.
З метою збільшення потужності свинокомплексу з 24 до 30 тис. голів на рік без розширення виробничої площі промислового свинокомплексу на основі інноваційних розробок на першому етапі проводилась оцінка технологічних рішень трифазної технології виробництва свинини і розробленої виробничої програми. Крім того була проведена реконструкція кормоцеху та генетичного покращення стада свиней племінного заводу. В результаті проведених заходів покращилися показники роботи свинокомплексу і племрепродуктора.
Впровадження нової системи автоматизації управління комбікормовим заводом і програмного забезпечення та проведеної реконструкції і модернізації дало можливість підвищити технологічний рівень виробництва комбікормів. Завдяки проведеної реконструкції і модернізації на свинокомплексі покращилися показники виробництва. Зокрема, поголів’я виросло на 4,32%, валове виробництво – на 7,11%, середньодобовий приріст поголів’я – на 5,61%, виробництво продукції на середньорічну свиноматку збільшилося на 7,11%, зменшилися (на 6,43%) витрати на виробництво кормів та собівартість 1 голови приплоду (на 3,56%).
З метою виявлення ефективності різних за природою походження біологічних речовин для утилізації гною були проведені порівняльні випробування. В якості нейтралізації сморідливого запаху були застосовані такі речовини: барда-продукт спиртового виробництва, Комплезим – продукт мікробного виробництва і Де-Одораза – продукт виготовлений з рослини Юкка. Препарати додавали у підпідлогові ванни, а також у гноєсховища і на гнойові майданчики. Комплексний підхід дав позитивний ефект, який проявився у зменшенні виділення шкідливих газів, сморідливого запаху і прискоренні утилізації гною. Оригінальним прийомом у зменшенні сморідливих викидів було встановлення захисного ангара з вододисперсійною фільтраційною камерою, над майданчиком де відбувалася сепарація гною на рідку і тверду фракцію.
Встановлено, що удосконалена сепараторна станція запобігає розповсюдженню сморідливих газів у навколишнє середовище і не впливає негативно на екологічний стан довкілля. Проведена органоліптична оцінка запаху показала доцільність проведеної модернізації.
До проведення реконструкції на майданчику, де відбувалася сепарація гною інтенсивність запаху була на рівні 3 балів. Після проведення реконструкції в середині ангару оцінка була на рівні 2 балів, а за межами ангара 1 бал.
Нами також була встановлена ефективність біологічної утилізації гноївки на свинокомплексі за допомогою спиртової і коньячної барди. Встановлено, що відходи виробництва етанолу – спиртова і коньячна барди при їх співвідношенні до рідкого гною 1:8 – 1:10 можуть бути використанні в якості дезодоранту для ліквідації неприємного специфічного запаху. Запропонований нами варіант використання барди як дезодорант гноївки, не потребує затрат на її утилізацію і дає екологічний ефект.
Результати наших досліджень свідчать, що найбільш переважним способом з точки зору збереження ефекту знезараження і тиску неприємного запаху на тривалий термін є введення Комплезиму на всіх дільницях гноєвидалення (високий дезодоруючий ефект зберігався після 14 діб витримування з моменту введення Комплезиму у гнойові стоки.
Обробка твердої фракції гною Комплезимом з послідуючим вермикультуванням є ефективним способом для проведення глибокої переробки гнойових стоків з метою їх подальшого використання як основну складову при виробництві комплексних органомінеральних добрив для подальшого внесення останніх на поля. Отримані нами дані вказують на можливість проведення диверсифікації виробництва.
З метою створення належного мікроклімату в свинарниках та ефективного очищення викидів, нами розроблено спосіб біологічної утилізації забрудненого повітря від пилу і шкідливих газів, який здійснюється шляхом встановлені вздовж стін приміщення фітомодулей, які заповнені фітокомпозиціями із різних рослин, внесення біологічно активних препаратів у підпідлогові гнойові ванни, пропускання викидів через камеру інтенсивної барботації у спиртовій барді та вододисперсній зоні фільтраційнї установки.
