Феномен міфології є важливим об’єктом філософського дискурсу. Недостатньо дослідженими залишаються змістовно-символічні виміри міфології та її вплив на світову культуру.
На основі аналізу комплексу джерел здійснено філософську концептуалізацію міфології та обрядовості, виявлено основні характеристики їх філософсько-світоглядного змісту. Вони розкриваються через теоретико-методологічне осмислення, ідейно-образну спрямованість, ритуально-обрядову прагматику, мотиваційно-символічну базу та культурно-цивілізаційну приналежність.
Перший розділ включає критичний огляд міфологем, які розкривають генетичний зв’язок культури з міфологією та обрядовістю. Розглянуто основні методологічні підходи до аналізу міфо-ритуальної традиції. Аналізуються матеріальний, етичний, естетичний, психологічний та історичний аспекти розвитку міфології та обрядовості.
Другий розділ присвячено аналізу міфологічної моделі світу й ритуальної праксеології. Міф моделює світ як органічний синтез соціального досвіду та людської уяви. Міфологічний світогляд репрезентує первинну форму нелінійного мислення, яке виконувало соціально-інтегративні функції, підтримання порядку, спадкоємності, поваги до традиції тощо. Розглянуто елементи міфологічного світогляду в їхній системній цілісності.
У третьому розділі досліджено міфологічні засади цивілізаційних типів Заходу і Сходу, а також основні форми репрезентації міфів у сучасній культурі. Саме міфологічний світогляд є основою унікальності культур. Проаналізовано провідні тенденції розвитку сучасного міфу, зокрема, втрату ним універсалістських форм та зростання фрагментації. Міфотворчість є різновидом культурної індустрії, аспектом проектної культури, яка забезпечує соціальні й культурні інновації. У сфері гібридної війни зіткнення міфів є однією з базових стратегій. Збереження осердя національного міфу України – складова незламності у протистоянні агресору.
У висновках акцентується, що в основі міфології і обрядовості лежить прагнення опанувати природний і соціальний світ засобами міфологічного наративу та обряду. Це забезпечувало духовну та соціальну інтеграцію соціуму. Міф як форма світогляду залишається важливою характеристикою Сучасності, впливаючи на духовний світ людства та усі форми культури.
Ключові слова: міф, міфологія, обрядовість, культура, ритуал, світогляд, символізм, архетип, цивілізація, філософія.
