Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 033 «Філософія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2025.
Дисертація присвячена дослідженню трансформації міфологічної свідомості у сучасному суспільстві (на матеріалі індійської «нової міфології»). Для філософського осмислення сутнісних характеристик та напрямків трансформації міфологічної свідомості у міжкультурній перспективі було обрано Індію, оскільки саме в цій країні спостерігається активний розвиток нової міфотворчості. Ця країна пройшла через процес деколонізації, який зараз відбувається і в Україні. Переосмислення ідентичності, розвиток деколонізаційного дискурсу та пошук нових орієнтирів перетворюють Індію на своєрідний патерн подібних процесів. Джерельною базою дисертаційного дослідження стали літературні твори представників індійської «нової міфології» Д. Паттанаїка, А. Тріпаті та К. Кане. Підхід цих авторів унікальний тим, що вони свідомо популяризують і модернізують класичну міфологічну спадщину, приділяють увагу процесам міжкультурної комунікації, ґендерним питанням, соціальній рівності, фемінізму, емансипації, культурній ідентичності, громадському лідерству, проблематиці бізнесу, корпоративної культури, освіти та виховання.
Метою дослідження стала комплексна філософська експлікація сутнісних характеристик та напрямків трансформації міфологічної свідомості у сучасному соціумі на прикладі індійської «нової міфології». Серед сукупності дослідницьких завдань, котрі реалізують мету, найважливішими є такі: визначення теоретико-методологічних засад дослідження міфологічної свідомості та її сучасних трансформацій у міжкультурній площині; систематизація концептуальних підходів до аналітики міфу і міфологічної свідомості в сучасній західній та вітчизняній науковій думці, а також у рецепції індійських теоретиків; здійснення філософської експлікації сутнісних характеристик і функцій міфологічної свідомості та напрямків її трансформації в сучасному соціумі; розкриття сутності «нової міфології» та «нової міфотворчості» як маніфестації міфологічної свідомості в універсальній культурній та цивілізаційній перспективі; розгляд векторів трансформації інтерпретації стародавніх індійських епосів представниками індійської «нової міфології» в системі сучасних цінностей та нових цивілізаційних акцентів.
В дисертаційній роботі використана комплексна методологія, кожна складова якої відповідає вирішенню конкретних дослідницьких завдань. Концептуальну рамку дослідження задають теоретичні підходи сучасних українських філософів – З. Атаманюк, А. Бойко, Ю. Бродецької, І. Голубович, В. Готинян-Журавльової, Ю. Завгороднього, М. Карпенко, О. Кирилюка, В. Менжуліна, О. Погорєлова, С. Секунданта та ін. Методологічними орієнтиром стали базові положення концепцій міфу: психоаналітичної (З. Фрейд, К. Г. Юнг), ритуалістської (В. Буркерт, Дж. Гаррісон, Т. Гастер, А. Дженсен, Е. Дюркгейм, К. Клакхон, Б. Малиновський, С. Хук), структуралістської та семіотичної (Р. Барт, Е. Кассірер, К. Леві-Строс, Л. Леві-Брюль), феноменологічної (М. Еліаде), персоноцентрічної, сконцентрованої на «подорожі героя» та мономіфі (Дж. Кемпбел) тощо.
В цій дисертаційній роботі вперше в українському філософсько-гуманітарному просторі вводяться в науковий обіг праці сучасних індійських теоретиків міфу (К. Бхавані, П. Бхаралі, Т. Джані, А. А. Джаяшрі Прабхакар, С. Кулкарні, С. Тріпаті, Ш. Чаттерджі та ін.). Також долучений корпус творів науковців Індії, які досліджують складні релігійно-філософські питання, що складають первинний метафізичний рівень міфологічної свідомості та її новітніх трансформацій (Н. Джха, А. С. Мадхукар, А. Мукхопадх’яй, С. Мукхопадх’яй, Б. А. Ніврутті, С. К. Ядав та ін.). Дисертаційна робота ґрунтується на комплексі загальнофілософських і загальнонаукових методів та підходів, найсуттєвішими серед яких є наступні: компаративістський, історико-генетичний, діалектичний методи, методи аналізу та синтезу, текстологічний та герменевтичний аналіз.
Наукова новизна отриманих результатів узагальнена в таких положеннях. В дисертаційній роботі вперше здійснена комплексна філософська експлікація сутнісних характеристик та напрямків трансформації міфологічної свідомості в сучасному соціумі на прикладі індійської «нової міфології». Також вперше окреслено теоретико-концептуальні та праксеологічні контури феномена «нової міфології» на міжкультурному та локальному рівнях, де міф маніфестується як культурна матриця, як регулятор, мотиватор, «пусковий» механізм суспільних процесів і як форма аналітики соціокультурного буття.
Міфологічна свідомість репрезентована в дисертаційному дослідженні як багаторівневий феномен, одна з найважливіших складових в системі суспільної свідомості.
