Доведено, що терміни висаджування живців на укорінення впливають на подальший розвиток адвентивних коренів і в цілому на ріст і розвиток кореневласних рослин, а також на якість садивного матеріалу. Найкращими за кількістю коренів на живці були такі сорти як Аміт, Арон, Галичанка і Всеслава, у них сформувалось найбільше коренів 1-го і 2-го порядків галуження при найбільшій сумарній довжині. Менш стабільні результати отримані при вкоріненні стеблових живців таких сортів, як Неро, Хугін і Вікінг.
Досліджено, що позитивний стимулятивний вплив біологічно-активних речовин α-НОК, β-ІМК, Стімпо і Регоплант, при обробці і вкорінюванні зелених стеблових живців аронії чорноплідної, проявляється залежно від сорту, строків живцювання, типу і метамерності пагона. Оптимальні концентрації цих стимулятивних речовин α-НОК — 5–10 мг/л, β-ІМК — 10–15 мг/л, Стімпо і Регоплант 15–20 мл/л у фазу інтенсивного росту пагонів (1–10.VІ) істотно підвищували вкорінення всіх типів живців, заготовлених з апікальної, медіальної і базальної частини пагона. Домінуючий вплив на укорінюваність зелених стеблових живців у фазу інтенсивного росту пагонів мав фактор «частина і метамерність пагона», «концентрація біологічно-активної речовини» і фактор «біологічно-активна речовина».
Концентрації біологічно-активних речовин істотно сприяли збільшенню кількості коренів усіх порядків галуження у порівнянні з контролем. Найкраще розвинена адвентивна коренева система серед живців досліджуваних сортів, заготовлених у фазу інтенсивного росту пагонів (1–10. VІ) фіксувалась у живців з базальної частини пагона. За результатами досліджень встановлено, що найкраще розвинена коренева система (кількість коренів шт./живець і сумарна довжина кореневої системи см/живець) серед живців досліджуваних сортів, що були заготовлені у період інтенсивного росту пагонів у тривузлових живців з базальної частини пагона.
Вплив факторів «строк живцювання», «частина пагона» і «концентрація стимулятивних речовин)» на формування кореневої системи у живців, заготовлених у фазу інтенсивного росту пагонів, був найбільшим серед інших досліджуваних факторів, менш значний вплив мав фактор «сорт».
Удосконалені агротехнологічні заходи розмноження і дорощування саджанців інтродукованих сортів аронії чорноплідної забезпечують отримання 40–52% товарного садивного матеріалу, порівняно з традиційною технологією (11–18%).
Проведено декоративно-господарське оцінювання досліджуваних сортів аронії чорноплідної та з’ясовано, що усі генотипи є, в певній мірі, перспективними для декоративного садівництва в умовах Правобережного Лісостепу України. Відмічено, що досліджувані сорти Аміт, Арон, Вікінг, Всеслава, Галичанка, Неро, Хугін є цінними сортами для використання їх у ландшафтному дизайні.
Надано рекомендації щодо використання досліджуваних культиварів аронії чорноплідної у ландшафтному озелененні населених місць, запропоновано різні форми та методи висаджування їх під час оформлення садово-паркових композицій та ін.
Таким чином, впродовж чотирьох років досліджень було проведено широкий аналіз декоративних особливостей та фенології нових і перспективних семи сортів аронії чорноплідної (Aronia melanocarpa (Michx.) Elliott) для зеленого будівництва, що вирощувались на дослідних ділянках Уманського НУС, Національного дендропарку «Софіївка НАН України, Уманського лісового господарства, житлово-комунального господарства Уманської міської ради та ТОВ «Брусвяна». Дано оцінку декоративній цінності досліджуваних культиварів аронії чорноплідної, з’ясовано вплив агрокліматичних умов Правобережного Лісостепу України на ріст і розвиток їх у культурі озеленення, а також на змінюваність господарсько-біологічних показників.
