Дисертаційна робота присвячена дослідженню клінічних, нейропсихологічних та морфометричних предикторів когнітивної дисфункції (КД) в пацієнтів із рецидивуючо-ремітуючим розсіяним склерозом (РРРС) з метою розроблення ефективної системи раннього прогнозування на основі поєднання нейровізуалізаційних та функціональних показників.
У дослідженні представлено комплексне розв’язання проблеми прогнозування перебігу РРРС на основі інтеграції клініко-неврологічних, анамнестичних, нейропсихологічних та нейровізуалізаційних даних, отриманих під час обстеження пацієнтів
До дослідження було включено 93 пацієнти. Їх було розподілено за групами на підставі оцінювання за шкалою EDSS (перша група) та тестом MOCA (друга група). Перша група мала дві підгрупи: 1.1 (n = 43) — пацієнти з розсіяним склерозом (РС) і загальним балом за шкалою EDSS ≤ 3 та 1.2 (n = 50) — пацієнти з РС та загальним балом за шкалою EDSS ≥ 3. Друга група також охоплювала дві підгрупи: 2.1 (n = 81) — пацієнти з РС та загальним балом за тестом MOCA ≥ 26 та підгрупа 2.2 (n = 12) — пацієнти з РС та загальним балом за тестом MOCA ≤ 24.
Наукова новизна дослідження:
1. Уперше встановлено клінічні та морфометричні предиктори КД у хворих на РРРС. Визначено, що збільшення віку, тривалість захворювання, а також рівень неврологічного дефіциту за шкалою EDSS достовірно асоціюються зі зниженням когнітивного статусу. При цьому показники EDSS та віку мають найвищу прогностичну цінність (AUC до 0,97), що дає змогу використовувати їх як ключові клінічні предиктори когнітивного дефіциту.
2. Уперше доведено високу інформативність нейропсихологічних тестів — тесту десяти слів Лурія, таблиць Шульте та тесту запам’ятовування фігур — для виявлення ранніх КП при РРРС. Ці тести виявили достовірні відмінності між пацієнтами з/без КД (р < 0,01) та мали високу чутливість у виявленні дефіциту пам’яті, уваги, психомоторної швидкості та навчання (AUC до 0,98).
3. Уперше доведено провідну роль індексів кіркової (SFR, FFR) та підкіркової (BCR, BFR) атрофії мозку як морфометричних маркерів когнітивного зниження. Встановлено, що саме ці індекси мають найвищі кореляційні (до rs = ±0,97) та регресійні (до ±148,15) коефіцієнти зв’язку з когнітивними тестами. Значення AUC для FFR і SFR досягали 1,00, що свідчить про їхню виняткову діагностичну точність.
4. Уперше запропоновано високоточну комбіновану модель прогнозування КД при РРРС, яка охоплює три ключові змінні: вік, рівень EDSS та індекс підкіркової атрофії BCR. Побудована модель показала найвищу дискримінативну здатність (AUC = 0,97; 95% ДІ: 0,94–1,00), що підтверджує її ефективність як скринінгового інструменту в клінічній практиці.
Особливу теоретичну цінність мають встановлені закономірності формування порушень пам’яті, уваги, когнітивної витривалості та навчання у взаємозв’язку зі ступенем атрофічних змін у лобових та скроневих ділянках кори, а також у підкіркових зонах, зокрема, в ділянці базальних гангліїв. На основі рангового кореляційного та регресійного аналізу обґрунтовано використання морфометричних індексів FFR, SFR, BCR та BFR як чутливих маркерів, що відображають структурний субстрат КП. Встановлено, що зміни цих індексів тісно корелюють як із результатами нейропсихологічного тестування, так і з рівнем інвалідизації за шкалою EDSS, що дає змогу розглядати їх як інтегральні показники тяжкості функціонального дефіциту при РС.
Практичне значення дослідження полягає в розробленні, впровадженні та клінічній апробації комплексного підходу до раннього виявлення КП у хворих на РРРС шляхом поєднання коротких когнітивних скринінг-тестів, оцінки неврологічного статусу та аналізу нейровізуалізаційних морфометричних параметрів. Продемонстровано, що завдяки використанню модифікованого тесту Шульте з оцінкою динаміки п’яти повторних серій можна виявити не лише зниження уваги, а й ранні ознаки когнітивного виснаження. Аналіз виконання тесту десяти слів Лурія з повторним тестуванням через 1 год дає змогу оцінити навчальну здатність і стабільність вербальної пам’яті, що допомагає діагностувати нестійкість когнітивного профілю навіть за умови збережених результатів традиційних опитувальників. Важливою практичною складовою є валідовані порогові значення індексів SFR, FFR, BCR та BFR, які показали найвищі коефіцієнти AUC (до 1,00) при диференціації пацієнтів із високим ризиком КД.
