Дисертаційне дослідження базується на власних польових маршрутних обстеженнях, камеральній обробці та аналізі супутникових знімків. Використано генеральний план Чугуєва, літературні та фондові матеріали. Основою слугували праці вітчизняних і зарубіжних науковців, що вивчають зелено-блакитну інфраструктуру (ЗБІ).
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито практичне та теоретичне значення, наукову новизну та апробацію результатів.
Розділ 1 присвячено аналізу літературних джерел і методології дослідження. Визначено, що ЗБІ охоплює зелені насадження та водні об’єкти, які забезпечують екосистемні функції: регулювання мікроклімату, поверхневого стоку, ерозії ґрунту, підтримання екологічної рівноваги, постачання кисню, прісної води та рекреаційних можливостей. Основні елементи ЗБІ включають зелені стіни, дахи, газони, дерева, дощові сади, зупинки, парковки та водно-болотні угіддя.
Методи дослідження включають картографування, польові обстеження, розрахункові методи та аналіз супутникових даних. Зокрема, застосовано: NDVI для оцінки щільності зелених насаджень; індекс забудови для виявлення екологічного стану міста; індекс вологості для визначення зволоженості території; індекс озеленення з поправкою на ґрунтовий покрив;
Моделювання поверхневого стоку для оцінки масштабів та напрямків стоку.
Польові дослідження включали спостереження, геоботанічні методи та температурний скринінг для оцінки стану біорізноманіття та виявлення територій, що потребують озеленення. Обробка даних дозволила визначити забезпеченість населення зеленою інфраструктурою та вуглецеву ємність модельних ділянок.
Розділ 2 аналізує ЗБІ в урболандшафті Чугуєва. Визначено п’ять типів природних ландшафтів: лесово-терасовий, заплавний, борово-терасовий, яружно-балковий та прирічковий. Урболандшафт міста включає селітебний, рекреаційний, белігеративний, лінійно-дорожній, промисловий, агроландшафти та аквально-антропогенний типи.
Просторова диференціація ЗІ показала наявність усіх законодавчо визначених елементів: загального користування (парки, сквери), обмеженого використання (прибудинкові території) та спеціального призначення (санітарно-захисні зони). Середня забезпеченість населення ЗІ становить 27,6 м² на особу, що нижче європейських норм. Геоботанічне обстеження виявило домінування таких видів: липа американська, клен, ялина блакитна, акація, каштан, бірючина, ялівець, кульбаба, конюшина, ковила та подорожник.
Блакитна інфраструктура представлена річками Чугівка та Сіверський Донець, а також пересихаючими водотоками. Визначено сім порядків тальвегів, що формують русловий стік. Аналіз показав, що селітебний малоповерховий тип збирає 33,62% поверхневого стоку, белігеративний — 22,77%, лінійно-дорожній — 16,81%, промисловий — 13,83% та інші. Це підкреслює важливість інтеграції ЗБІ для регулювання стоку.
Розділ 3 визначає ландшафтно-екологічні передумови для коригування структури ЗБІ. Моделювання поверхневого стоку дозволило ідентифікувати місця накопичення води та запропонувати створення ЗБІ в цих зонах. Дистанційні методи показали низький рівень водного стресу, сприятливий для розвитку ЗІ. Визначено екологічно несприятливі зони в селітебних та промислових районах, що потребують розширення ЗБІ.
Дослідження міського острову тепла (МОТ) за допомогою тепловізійної зйомки виявило значне підвищення температури на заасфальтованих ділянках, що обґрунтовує необхідність створення модульних ЗІ для зниження ефекту МОТ. Оцінка щільності рослинного покриву показала, що трав’яниста рослинність займає 56,96% площі, а щільна деревна — лише 0,11%. Аналіз вуглецевої ємності виявив, що найбільший запас вуглецю на одиницю площі зафіксовано на території Алеї Пам’яті (223,97 т/га), що свідчить про її високу ефективність у депонуванні вуглецю.
Розділ 4 присвячено кейсам створення нових та оптимізації наявних об’єктів ЗБІ. Розглянуто потребу в ревіталізації об’єктів, пошкоджених військовою агресією, та створенні нових для покращення екологічного стану міста. Запропоновано облаштування газонів з природним біорізноманіттям, зелених зупинок, вертикального та модульного озеленення, зелених парковок. Для кожного об’єкта розроблено адресні кейси та рекомендовано види рослинних угруповань. Проведено SWOT-аналіз для оцінки переваг, недоліків, ризиків та перспектив впровадження ЗБІ.
