Слюсаренко В. С. Обгрунтування ефективності використання цапів тоггенбурзької породи на козоматках місцевої популяції в умовах півдня України

Експериментальні дослідження та теоретичні розробки, представлені в результатах дисертаційної роботи, були спрямовані на комплексне вивчення біологічних особливостей і господарсько-корисних характеристик молодняку, одержаного від схрещування цапів тоггенбурзької породи з козоматками місцевої популяції таких порід молочного напряму продуктивності як: зааненська, альпійська, корсиканська, а також способу підвищення живої маси козенят від народження до 20-денного віку; особливостей формування їх росту, розвитку, молочних і м'ясних якостей. При проведенні експериментальних досліджень вирішувалися завдання, відносно впливу схрещування на рівень розвитку якісних показників у помісного молодняку. Експериментальні дослідження були проведені в умовах СТОВ «Роздільнянське» Роздільнянського району Одеської області. Для проведення досліджень було сформовано методом груп-аналогів три групи по 20 голів у кожній козоматок зааненської, альпійської і корсиканська порід місцевої популяції. Козоматки усіх порід були спаровані з плідниками тоггенбурзької породи. Осіменіння козоматок проводили гаремним способом. Козоматки і цапи плідники мали середні показники продуктивності, характерні для тварин цих порід. Нашими дослідженнями встановлено, що найвищу молочну продуктивність (надій молока) мали помісні козоматоки, одержані від, схрещування козоматок зааненської породи з цапами тоггенбурзької породи 724,03±22,19 кг, a найменшу 573,4±15,171 кг – від нащадків корсиканської породи. За вмістом жиру і білка у молоці помісних козоматок перевага була у нащадків зааненської породи і становила порівняно з ровесницями нащадками корсиканської породи за вмістом жиру на 1,12 (P>0,95), а білка – на 0,22 абсолютних відсотки (P>0,95).