Робота ґрунтується на аналізі та узагальненні результатів отриманих під час
клінічного обстеження та хірургічного лікування 77 пацієнтів, які були прооперовані
на клінічних базах кафедри у період 2021 по 2025 роки. Серед яких 34 пацієнтам
було виконано ізольоване хірургічне втручання та 43 пацієнтам було виконано
симультанні хірургічні втручання на органах черевної порожнини та малого тазу.
Усі пацієнти були госпіталізовані до хірургічного стаціонару в плановому порядку з
метою хірургічного лікування встановлених у них захворювань, що потребували
хірургічного лікування. Інформовану згоду пацієнтів на участь у дисертаційному
дослідженні було отримано.
Метою даного дослідження була оцінка ефективності, обґрунтування
доцільності та безпечності одномоментного хірургічного лікування пацієнтів з
поєднаною хірургічною патологією, покращення результатів лікування шляхом
встановлення оптимальних принципів ергономіки та послідовності виконання етапів
лапароскопічних симультанних операцій при різних комбінаціях хірургічних
патологіях у плановій абдомінальній хірургії та їх вплив на розвиток фізичної та
психоемоційної втоми хірургічної бригади.
Для виконання поставлених завдань у цьому дослідженні пацієнти були
розподілені на три групи. Перша група (І) включала 34 пацієнтів, які пройшли
ізольовані хірургічні втручання. Друга та третя групи (ІІ та ІІІ) в сумі включали 43
пацієнта, яким було виконано симультанні операції (СО) для оцінки впливу цього
підходу на рівень втоми хірургічної бригади. До другої групи (ІІ) увійшли 19
пацієнтів, яких оперувала одна хірургічна бригада з одним ведучим хірургом. Третя
група (ІІІ) налічувала 24 пацієнти, у лікуванні яких використовувався принцип
взаємозаміни оперуючого хірурга залежно від етапу втручання.
3
3
Вік пацієнтів груп дослідження знаходився у межах для І групи від 21 до 65
років, для ІІ групи від 22 до 65 років та ІІІ групи від 19 до 59 років. Середній вік
пацієнтів І групи становив 43,7 ± 13,48 роки, ІІ групи – 43,42 ± 13,31 роки та ІІІ групи
– 42,79 ± 11,16 роки (p=0,992). Гендерне співвідношення (чоловіки/жінки) у групах
було наступним: І група – 11/23, ІІ група – 6/13, ІІІ група – 8/16 (p=0,992)
Cередній показник ІМТ для груп становив: І група - 37,83 ± 9,99 кг/м2 , ІІ група
37,68 ± 9,86 кг/м2 та ІІІ групи – 37, 23 ± 9 кг/м2. Групи співставні за ІМТ (р=0,973).
Розподілміжосновною групою та групою порівняння за супутньою патологією
для І, ІІ та ІІІ груп, відповідно був наступним:
- цукровий діабет ІІ типу – 8 (23,53%), 4 (21,05%) та 5 (20,83%) пацієнтів
(p=0,963);
- дисліпідемія – 10 (29, 41%), 6 (31,58%) та 7 (29,17%) пацієнтів (p=0,982);
- метаболічний синдром – 14 (41,18%), 8 (42,11%) та 10 (41,67%) пацієнтів
(p=0,998);
- артеріальна гіпертензія. – 14 (41,18%), 8 (42,11%) та 10 (41,67%)
пацієнтів (p=0,998)/
При оцінці пацієнтів відповідно до периопераціних анестезіологічних ризиків
за шкалою американської асоціації анестезіологів (ASA) розподіл пацієнтів для І, ІІ
та третьої груп, відповідно, був наступний: І клас – 12 (35,29%), 7 (36,84%) та 9
(37,5%); ІІ клас - 11 (33,35%), 6 (31,58%) та 7 (29,17%); ІІІ клас - 11 (33,35%), 6
(31,58%) та 8 (33,33%); (р=0,999)
Сформовані групи були співставними за віком, статтю, індексом маси тіла,
характером супутньої терапевтичної патології та ризику периопераційних
анестезіологічних ризиків.
Однак, при оцінці ризику післяопераційних ускладнень за шкалою P-POSSUM
щодо можливого ризику можливих периопераційних ускладнень та смертності
відмічена статистична різниця ІІ та ІІІ групи у порівнянні з І групою, що пов’язано,
із розширеним обсягом операції (р<0,001).
Дисертаційне дослідження направлене на оцінку ефективності, обґрунтування
доцільності та безпечності одномоментного хірургічного лікування пацієнтів з
поєднаною хірургічною патологією, покращення результатів лікування шляхом
4
4
встановлення оптимальних принципів ергономіки та послідовності виконання етапів
лапароскопічних симультанних операцій при різних комбінаціях хірургічних
патологіях у плановій абдомінальній хірургії та їх вплив на розвиток фізичної та
психоемоційної втоми хірургічної бригади.
До дисертаційного дослідження залучалися пацієнти у віці від 18 до 65 років,
за умови відсутності протипоказів до лапароскопічного втручання (множинні
хірургічні втручання на органах черевної порожнини чи малого тазу, наявність
декомпенсованої терапевтичної патології), наявності належного технічного
забезпечення та професійної підготовки операційної бригади для проведення
відповідного хірургічного втручання.
У ході виконання дисертаційної роботи було відмічено, що виконання
впровадження симультанного хірургічного втручання, беззаперечно, асоційовано з
подовженням операційного часу. Тривалість хірургічного втручання була
проаналізована для кожної групи. У пацієнтів І групи середній час операції склав
70,47 ± 6,26 хвилин, що значно менше, ніж у інших групах.
