Репехович С.І. Методика інтерактивного вебкартографування постмілітарних об’єктів історико-культурної спадщини (на прикладі Львівської області).
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 103 «Науки про Землю» (10 – Природничі науки). – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025.
Дисертація відповідає стандарту спеціальності 103 «Науки про Землю». Згідно стандарту об’єктом діяльності є «природні та антропогенні об’єкти і процеси у геосферах у взаємозв’язку, перетвореннях і розвитку в просторі та часі». Антропогенний вплив на геосфери пов’язаний з діяльністю людини, що змінює природні процеси та формує нові об'єкти. Постмілітарні об’єкти, як об’єкти історико-культурної спадщини, відносяться до антропогенних процесів, що змінюють природний мікроландшафт місцевості, а їх картографування дозволяє дослідити зміни цих процесів у часі. Методи, методики та технології, що забезпечують даний стандарт є наступні: «фізичні і хімічні методи, методи натурного, лабораторного, дистанційного дослідження оболонок Землі, цифрові технології, математичні та статистичні методи аналізу даних, математичне і фізичне моделювання процесів і властивостей геосфер», що прямо відповідають методам проведених досліджень.
Дисертація присвячена розробленню та практичній реалізації методики інтерактивного вебкартографування постмілітарних об'єктів. В умовах зростання інтересу до історико-культурної та постмілітарної спадщини, цифровізація та інтеграція геопросторових даних стають важливими чинниками для збереження, систематизації, популяризації та дослідження таких об'єктів. Використання вебкартографування дозволяє забезпечити широку доступність інформації, зручну взаємодію користувачів із геопросторовими даними та сприяє інтеграції цих об'єктів у глобальний інформаційний простір.
Метою роботи є розроблення методики інтерактивного вебкартографування постмілітарних об’єктів та виконання експериментально-
3
дослідницьких робіт зі створення вебсервісу постмілітарних об'єктів Львівської області.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробленні та обґрунтуванні методичних засад інтерактивного вебкартографування постмілітарних об’єктів Львівської області із застосуванням геоінформаційних технологій, що сприяє їхній систематизації та візуалізації, а також дозволяє підвищити доступність та ефективність використання геопросторових даних.
Практичне значення отриманих результатів. Розроблений вебсервіс може використовуватися краєзнавцями, туристами, істориками, урбаністами, архітекторами, представниками місцевих громад, для досліджень, просторового та часового аналізу, розвитку історико-культурного та мілітарного туризму, прийняття рішень щодо збереження та відновлення постмілітарних об’єктів.
Запропоновані методичні підходи та технологічні рішення можуть бути адаптовані для створення відповідних вебсервісів для інших регіонів України, забезпечуючи оптимальний підхід до вебкартографування та візуалізації даних про постмілітарні та історико-культурні об'єкти загалом. В перспективі можливе формування єдиної вебкартографічної мережі візуалізації об’єктів постмілітарної спадщини з урахуванням регіональної специфіки, військово-історичного контексту, типологічної різноманітності та інших факторів.
У першому розділі досліджено потенціал вебкартографування як ефективного інструменту цифрової репрезентації об’єктів історико-культурної спадщини. Зокрема на основі аналізу вітчизняних проєктів, «Що подивитись – Україна», «Інтерактивна мапа ОУН», «Україна фортифікаційна», «Інтерактивна карта замків і фортець», проаналізовано використання сучасних API-рішень, адаптивної верстки, мультимедійного супроводу, аналітичних інструментів.
Розглянуто вебкартографування постмілітарних та запропоновано розширене визначення цього поняття — це процес використання онлайн-технологій для створення, аналізу та представлення карт, що візуалізують історичні та сучасні характеристики об'єктів, які раніше використовувались у військових цілях, але на сьогодні втратили своє призначення або ліквідовані.
Проаналізовано вітчизняний науковий і практичний досвід дослідження постмілітарної спадщини, зокрема праці Б.М. Сулика, А.В. Мельника, І.І. Винниченка, О.О. Любіцевої, Ю.І. Чикайла, М.П. Кляпа, Ф.Ф. Шандора, К.А. Поливач, Є.А. Іванова, Б.В. Четверікова.
