Національний лісотехнічний університет України. Львів. 2025. Дисертаційну роботу присвячено вивченню можливості застосування регенеративних технологій для відновлення та створення захисних лісосмуг з використанням Juglans regia в умовах Степу України. Проаналізовано стан та структуру захисних лінійних насаджень вздовж автомагістралі Дніпро-Запоріжжя, у складі яких росте горіх грецький. Виділено дванадцять пробних площ загальною протяжністю 3000 м. Визначали видовий склад насаджень, конструкцію, санітарний стан, середній діаметр та захисну висоту. Встановлено, що більшість лісосмуг представлені всього одним рядом рослин, в межах якого часто спостерігаються випадіння дерев, що призводить до збільшення відстані між деревами (8-10 м і більше). На всіх пробних площах зазначено масове природне відновлення таких порід як ясен пенсільванський та в'яз приземкуватий. Виявлено поновлення горіха грецького, яке представлено одиничними екземплярами різного віку, стан молодих рослин добрий. Проаналізовано санітарний стан деревостанів, в результаті чого встановлено, що на всіх ділянках Іс коливається в межах від 1,7 до 2,3 (тобто всі лісосмуги з переважанням у їх складі горіха грецького відносяться до категорії "ослаблені"). Найкращий стан виявлено у таких видів як клен гостролистий та липа дрібнолиста, найгірший – у катальпи бігнонієвидної, вишні пташиної, в'яза приземкуватого. Аналіз фітосанітарного стану рослин горіха грецького показав, що у багатьох екземплярів трапляється всихання скелетних гілок і однорічних пагонів, а 4,2 % дерев мають механічні 3 пошкодження. Під час дослідження виявлено переважання ажурної конструкції в лісосмугах, що призводить до розростання крон дерев, особливо у представників Juglans regia L. З’ясовано, що в розріджених насадженнях (відстань між рослинами становить 8–9 м і більше), спостерігається зменшення захисної висоти лісосмуги і покращення життєвого стану дерев, зокрема горіха грецького. З метою сталого розвитку захисних смуг поблизу автомагістралей, досліджена можливість застосування біотехнології регенеративного відновлення ґрунтів. Вивчено мікобіом ґрунтів лісосмуги поблизу автошляхів, який був представлений 35 видами з двох відділів анаморфних грибів Zygomycota та Ascomycota, які постійно зустрічались у цьому екотопі та мікобіом розсадника горіха грецького, де постійними були 41 вид анаморфних грибів. Виявлена відмінність у видовому складі та домінуванні видів кожного з екотопів, що зумовлено ступінню деградації ґрунту. Вивчено вплив препарату «Міковітал», діючим агентом якого є ендофіт Vitasergia svidasoma PRJNA807518 Oliferchuk, на метагеном ґрунту розсадника горіха грецького з надлишковою кількістю органічної речовини та високим вмістом патогенів. Доведена можливість позитивної регуляції мікро- та мікобіомом мікоризосфери горіха грецького, яка була підтверджена різким зменшенням кількості патогенів і токсиноутворювачів та збільшенням видового різноманіття та кількості мікоризоутворювачів. За проведеними дослідженнями виявлено, що у мікобіомі обробленого препаратом ґрунту збільшився відсоток видів роду Ascomycota, які виконують ключові функції в наземних екосистемах. Таким чином вперше рекомендовано застосування біотехнології регенеративного землекористування, яка передбачає обробку кореневої системи саджанців горіха грецького перед посадкою в лісосмуги сумішшю препаратів - стимуляторів мікоризоутворення, з метою створення та відновлення загальної мікоризної сітки в екосистемі захисних лісосмуг, і відповідно підвищення їх стійкості. 4 На підставі отриманих даних можна рекомендувати горіх грецький для використання в захисних лісосмугах вздовж автошляхів, але збільшити відстань між деревами в ряду мінімум до 6 м і висаджувати цю породу у ряди, найбільш віддалені від автополотна. Розроблено рекомендації для реконструкції захисних лісосмуг за рахунок уведення у примагістральні насадження стійких деревних і кущових рослин.
