Дисертацію присвячено вивченню поширення, особливостей ураження поголів’я свійських тварин (великої рогатої худоби, свиней, курей-бройлерів та індиків), видової приналежності, біологічних властивостей та методів виділення і збереження ізолятів бактерій роду Campylobacter в Україні.
У дисертації висвітлено результати досліджень щодо індикації кампілобактерій згідно з ISO 10272-1:2017, культурально-морфологічних та біохімічних властивостей бактерій роду Campylobacter, виділених зі зразків біологічного матеріалу свійських тварин і дітей (у співпраці з фахівцями бактеріологічної лабораторії Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 9» Дніпровської міської ради) за гострих кишкових інфекцій (ГКІ). Вивчено чутливість виділених ізолятів до антибактеріальних препаратів відповідно до стандартів чутливості Європейського комітету з визначення чутливості до антибактеріальних препаратів (EUCAST). Досліджено щільність і структуру сформованої біоплівки в ізолятів Campylobacter за різних температурних умов. Проведено молекулярно-генетичні дослідження з метою виявлення токсино-синтезувальної здатності Campylobacter. Проведено повне секвенування геному ізолятів Campylobacter coli та Campylobacter jejuni, для вивчення генів резистентності та патогенності. З’ясовано ефективність застосування поживних середовищ у процесі виявлення, ізоляції, збереження та відтворення властивостей Campylobacter spp. після кріоконсервації та ліофілізації. Підібрано оптимальний режим довготермінового зберігання за низьких температур.
Зроблено аналіз результатів планових досліджень щодо протимікробної резистентності зоонозних та коменсальних бактерій у ветеринарній медицині за 2021 рік. Під час планових досліджень вивчено зразки вмістимого лігатурованих сліпих кишок від великої рогатої худоби, свиней, курей-бройлерів та індиків (n=2120), у результаті чого виділено та частково ідентифіковано 21,1 % (448) коменсальних і зоонозних мікроорганізмів, з яких: Escherichia coli – 7,9 % (169), Salmonella spp. – 0,9 % (19), Enterococcus faecium – 2,7 % (57), Enterococcus faecalis – 8,0 % (170) та Campylobacter spp. – 1,6 % (33). Серед ізолятів Campylobacter spp. виявлено полі/мультирезистентні – 42,4 % (14), резистентні до 1–2 груп антибіотиків – 45,5 % (15), чутливі – 12,1 % (4). Встановлено географічне поширення Campylobacter spp. у господарствах Дніпропетровської, Львівської, Черкаської, Чернігівської, Херсонської та Хмельницької областей. Відсоток ураження курей-бройлерів сягав 3,5 % (26/746), свиней – 0,3 % (2/691) та великої рогатої худоби – 0,9 % (5/581). Водночас досліджені ізоляти мали резистентність до ципрофлоксацину в 54,5 % (18/33) випадків, еритроміцину – 60,6 % (20/33) та тетрацикліну – 75,8 % (25/33).
Проаналізовано звітні дані за період з 2020 по 2023 роки щодо видової приналежності та чутливості до антибактеріальних препаратів (АБП) ізолятів Campylobacter spp., виділених від дітей за ГКІ. Встановлено, що серед 293 виділених ізолятів Campylobacter jejuni має найбільше представництво – 55,3 % (162/293). Менш чисельним є Campylobacter coli – 37,2 % (109/293) та відповідно Campylobacter lari – 7,5 % (22/293). Виявлено, що Campylobacter spp. значною мірою були резистентними до фторхінолонів 83,3 % (244/293), тетрациклінів 53,6 % (157/293) та макролідів 11,6 % (34/293). Найвищу стійкість до ципрофлоксацину мали ізоляти Campylobacter lari – 100,0 % (22/22) та Campylobacter jejuni – 84,6 % (137/162), ізоляти Campylobacter coli проявили найвищу стійкість до макролідів – 16,5 % (18/109). Усього виявлено чутливих до АБП – 8,9 % (26) ізолятів Campylobacter spp., монорезистентних (до 1–2 груп антибіотиків) – 87,0 % (255) та мультирезистентних – 4,1 % (12).
Протягом травня – вересня 2023 року шляхом рандомної вибірки на забійних пунктах Вінницької, Волинської, Київської та Черкаської областей було відібрано зразки (n=138) вмістимого лігатурованих сліпих кишок від курей-бройлерів (n=76), індиків (n=30), свиней (n=20) та великої рогатої худоби (n=12). У результаті досліджень виділено 33 ізоляти Campylobacter spp., що становить 23,9 % ураження. Рівень інфікування курей-бройлерів кампілобактеріями становив 26,3 %, індиків – 3,33 %, свиней – 55,0 %, великої рогатої худоби – 8,33 %. Визначено види ізолятів: Campylobacter coli – 75,8 % та Campylobacter jejuni – 24,2 %, причому серед курей-бройлерів 70 % ізолятів ідентифіковані як Campylobacter coli. Більшість виділених ізолятів від тварин та птахів виявили резистентність до ципрофлоксацину 72,7 % (24/33) та тетрацикліну 60,6 % (20/33). Усього виявлено чутливих до АБП – 9,1 % (3) ізоляти Campylobacter spp., монорезистентних – 78,8 % (26) та мультирезистентних – 12,1 % (4).
