У дисертаційній роботі на підставі клінічних, лабораторних та статистичних досліджень встановлено тонус автономної нервової системи в кіз і його роль у ліпідному гомеостазі. Визначено, що залежно від активності симпатичної і парасимпатичної нервової системи відбуваються зміни вмісту в крові жирних кислот, холестеролу та ліпопротеїдів високої, низької та дуже низької щільності. За результатами варіаційно-пульсометричного дослідження було встановлено відмінності у показниках між нормотоніками, ваготоніками та симпатотоніками. Кози симпатотоніки мали високі показники частоти серцевих скорочень 96,80±6,62 уд./хв, амплітуди моди 35,30±1,18 уд./хв та низькі значення моди 0,63±0,04 уд./хв (Р≤0,05; Р≤0,001). Кози ваготоніки мали протилежні особливості, що характеризувалося зменшенням частоти серцевих скорочень 58,4±2,21 уд./хв, амплітуди моди 12,44±1,11 уд./хв та зростання величини моди 1,03±0,04 уд./хв (Р≤0,01; Р≤0,001). Кози нормотоніки, порівняно з іншими дослідними групами, мали середні значення. З огляду на отримані результати кози, залежно від впливу тонусу автономної нервової системи, мають відмінності у діяльності серцево-судинної системи. За рахунок цього буде різнитися відповідь організму на фактор стресу, що зі свого боку відображатиметься на продуктивності. Визначено, що вміст триацилгліцеролів у сироватці крові кіз нормотоніків був найбільший в порівнянні з дослідною групою симпатотоніків (Р<0,05) та ваготоніків (Р<0,001). Встановлено, що рівень ліпопротеїнів низької щільності були найнижчим у нормотоніків у порівнянні з дослідними групами тварин симпатотоніками (Р<0,05) та ваготоніками (Р<0,01). Визначено, що вміст ліпопротеїнів високої щільності був найменший у кіз дослідної групи симпатотоніків (Р<0,001). Встановлено, що значення загального холестеролу в сироватці крові нормотоніків були більшими у порівнянні з дослідною групою симпатотоніків (Р<0,01) та меншими при порівнянні з дослідною групою тварин ваготоніків (Р<0,01). Величина індексу атерогенності у дослідної групи нормотоніків була найменша у порівнянні з дослідною групою симпатотоніків (Р<0,01) та тваринами дослідної групи ваготоніків (Р<0,05). Встановлено, що залежно від індивідуальних особливостей організму кіз, що відображається у вигляді симпато-вагусної рівноваги, в якій переважає вплив симпатичної чи парасимпатичної нервової системи процеси ліпідного обміну відрізняються. Після статичної обробки даних щодо вмісту насичених жирних кислот в ліпідах плазми крові встановлено наступне: масляна кислота у тварин з ваготонією, що становить 1,01±0,09, мала найбільший відсотковий вміст (Р<0,001); капронова кислота у нормотоніків на 76% менша за відсотковим вмістом відносно симпатотоніків та на 54% менша в порівнянні з ваготоніками (Р<0,05; Р<0,001); капринова кислота лауринова кислота має найбільший вміст у ваготоніків; міристинова кислота у нормотоніків на 18% менша за відсотковим вмістом відносно симпатотоніків та на 45% в порівнянні з ваготоніками (Р<0,05; Р<0,001); пентадеканова кислота у тварин з нормотонією на 40% більший вміст в порівнянні з симпатотоніками та на 23% менший відносно ваготоніків (Р<0,05; Р<0,01); пальмітинова кислота має найбільший вміст у ваготоніків на 6% (Р<0,01); стеаринова кислота у симпатотоніків на 8% менший вміст (Р<0,001); арахінова кислота у симпатотоніків на 28% більший вміст (Р<0,01); трикозанова кислота у тварин з нормотонією на 11% більший вміст в порівнянні з симпатотоніками та на 12% відносно ваготоніків (Р<0,05; Р<0,01). Встановлено, що тонус автономної нервової системи має вплив на вміст насичених жирних кислот у плазмі крові кіз. Визначено, що тварини з перевагою симпатичної нервової системи мають менший вміст насичених жирних кислот по відношенню до інших дослідних груп. Кози ваготоніки мають найбільший вміст насичених жирних кислот у плазмі крові.
