Сачко С. Р. Метаболічні порушення у корів хворих на кетоз і їх корекція іонофорами, вітаміном Е та гепатопротекторами

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0825U003291

Здобувач

Спеціальність

  • 211 - Ветеринарна медицина

18-07-2024

Спеціалізована вчена рада

PhD 35368009

Інститут біології тварин Національної академії аграрних наук України

Анотація

У дисертаційній роботі досліджено вплив монензину та біологічно активних речовин шишок хмелю на рубцеву ферментацію, метаболізм і продуктивність корів, а також ефективність комбінованої кормової добавки, що містить шишки хмелю, вітамін Е, захищені форми холіну, метіоніну та карнітину, у профілактиці та лікуванні кетозу. Транзитний період у корів супроводжується глибокими метаболічними змінами: дефіцитом глюкози, посиленим ліполізом, перевантаженням печінки жирними кислотами та утворенням кетонових тіл. Водночас надлишок протеїну в раціоні сприяє накопиченню аміаку, що ускладнює метаболізм і знижує ефективність білкового живлення. Одним із шляхів регуляції мікробного білкового синтезу є використання антибіотиків-іонофорів, таких як монензин. Він гальмує розвиток аміак-продукуючих бактерій, зменшує продукцію метану та кетонових тіл, однак у ЄС його використання заборонене. Тому актуальним є пошук натуральних замінників, зокрема речовин шишок хмелю, що мають антимікробну та антиоксидантну активність. У роботі проведено три досліди. У першому досліді досліджено ефекти монензину (400 мг/добу) і шишок хмелю (20 г/добу) на обмін речовин у корів. У другому вивчали вплив сумісного застосування шишок хмелю та вітаміну Е. У третьому — оцінено лікувальну дію комбінованої добавки у корів із клінічним і субклінічним кетозом. Монензин і шишки хмелю знижували вміст аміаку та летких жирних кислот у рубці, пригнічували протеоліз, сприяли зростанню рівня глюкози в крові й зменшенню β-гідроксибутирату, сечовини та неестерифікованих жирних кислот (p<0,05–0,01). Монензин також підвищив добовий надій на 2,2 кг. Комбіноване використання шишок хмелю та вітаміну Е підвищувало целюлозолітичну активність, знижувало показники оксидативного стресу. У корів дослідних груп після отелення зростала концентрація глюкози, триацилгліцеролів, ефірів холестеролу, знижувався рівень β-гідроксибутирату та продуктів ліпопероксидації. У хворих на клінічний кетоз рівень β-гідроксибутирату знизився з 4,58 до 2,78 ммоль/л (p<0,01), а глюкози зріс з 1,95 до 2,93 ммоль/л (p<0,01). У тварин із субклінічним кетозом рівень β-гідроксибутирату зменшився з 1,65 до 1,06 ммоль/л (p<0,001), а глюкози підвищився з 2,05 до 2,69 ммоль/л (p<0,001). Зниження активності аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази та лактатдегідрогенази свідчить про зменшення навантаження на печінку. Кормова добавка сприяла переходу клінічного кетозу у субклінічну форму, нормалізувала показники крові, сприяла покращенню енергетичного обміну та зменшенню оксидативного стресу. Це підтверджує доцільність її використання у годівлі корів після отелення. Наукова новизна полягає у вперше проведеному порівнянні дії монензину та біологічно активних сполук шишок хмелю на процеси ферментації, кетогенез та метаболічний стан корів. Вперше доведено доцільність поєднання шишок хмелю з вітаміном Е, що посилює протикетогенну дію, а також ефективність комплексної добавки при різних формах кетозу. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості використання розробленої добавки як альтернативи іонофорним антибіотикам у годівлі високопродуктивних корів, а також як елемента комплексної терапії та профілактики кетозу в період високого ризику метаболічних порушень.

Публікації

Вудмаска, І. В., Сачко, С. Р., Гудима, В. Ю., Голова, Н. В., & Пахолків, Н. І. (2019). Вплив шишок хмелю і вітаміну Е на рубцеву ферментацію у корів після отелення. Науково-технічний бюлетень Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок і Інституту біології тварин НААН, 20(2), 42–47. https://doi.org/10.36359/scivp.2019-20-2.05

Вудмаска, І. В., Сачко, С. Р., Петрук, А. П., Пахолків, Н. І., Гудима, В. Ю., & Скорохід, А. В. (2019). Корекція біохімічних показників крові корів у перед- і післяотельний періоди шишками хмелю та вітаміном Е. Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, серія: Ветеринарні науки, 21(95), 117–121. https://doi.org/10.32718/nvlvet9522

Vudmaska, I., Petrukh, I., Sachko, S., Vlizlo, V., Kosenko, Y., Kozak, M., & Petruk, A. (2021). Using hop cones, vitamin E, methionine, choline and carnitine for treatment of subclinical ketosis in transition dairy cows. Advances in Animal and Veterinary Sciences, 9(1): 55–62. http://doi.org/10.17582/journal.aavs/2021/9.1.55.62

Сачко, С. Р., Вудмаска, І. В., Невоструєва, І. В., Сачко, Р. Г., & Петрук, А. П. (2021). Вплив шишок хмелю і вітаміну E на кетогенез та антиоксидантний статус корів. Біологія тварин, 23(2), 37–40. https://doi.org/10.15407/animbiol23.02.037

Сачко, С. Р. (2023). Вплив лікувально-профілактичної кормової добавки на рубцеву ферментацію хворих на кетоз корів. Біологія тварин, 25(1), 39–45. https://doi.org/10.15407/animbiol25.01.039

Vudmaska, I., Salyha, Yu., & Sachko, S. (2024). Ionophore antibiotics and hop cones as regulators of digestion and metabolism in ruminants. Studia Biologica, 18(1), 155– 170. http://doi.org/10.30970/sbi.1801.759

Файли

Схожі дисертації