Дисертаційна робота присвячена комплексному фітохімічному, токсикологічному, фармакологічному дослідженню водно-етанольних екстрактів надземної частини Scorzonera purpurea L. та розробці технології їх одержання.
У межах виконання дисертаційної роботи здійснено аналіз сучасних наукових даних щодо характеристики рослин роду Scorzonera та виду Scorzonera purpurea L., а саме морфологічній характеристиці, ареалу поширення, фітохімічному складу, фармакологічній дії та аспектам застосування. Встановлено, що рід Scorzonera вирізняється значним видовим і хімічним різноманіттям, що зумовлює його наукову цінність та потенціал для використання у фармацевтичній практиці. Хімічний склад Scorzonera purpurea L. охоплює широкий спектр біологічно активних речовин, які визначають фармакологічну активність. Згідно з літературними джерелами з’ясовано, що надземні органи рослини є основними накопичувачами флавоноїдів, тоді як підземні частини збагачені інуліном, фенольними кислотами та тритерпеноїдами. Виходячи з отриманих даних, доцільним є подальше вивчення Scorzonera purpurea L. як джерела потенційно цінної лікарської сировини для створення нових фітопрепаратів та нутрицевтичних засобів.
Проведено оцінку антиоксидантного потенціалу водно-етанольних екстрактів Scorzonera purpurea L. із застосуванням методів: DPPH-, ABTS- та FRAP-тестів. Екстракти виявили високу здатність до нейтралізації вільних радикалів, причому екстракт одержаний з використанням 70% етанолу продемонстрував активність на рівні 93% у ABTS-тесті та 86% у DPPH-тесті. Екстракт одержаний із використанням 50% етанолу показав відповідно 89% та 82% активності. Метод FRAP, який оцінює здатність відновлення, зафіксував значення електронодонорної активності на рівні 23,58 мкмоль/мл для екстракту одержаного з використанням 70% етанолу та 23,01 мкмоль/мл для екстракту одержаного з використанням 50% етанолу, що підтверджує потужний антиоксидантний профіль цих зразків.
Досліджено інтенсивність процесів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та окисної модифікації білків (ОМБ). Екстракти демонстрували значне зниження рівня малонового діальдегіду та карбонільних груп у модельних системах з використанням щурячих гепатоцитів. Найвищу ефективність продемонстрував екстракт одержаний з використанням 50% етанолу, що знижував показники ПОЛ та ОМБ на понад 90% у порівнянні з контролем, що дозволяє вважати його перспективним зразком для подальших біофармацевтичних розробок, спрямованих на боротьбу з оксидативним стресом.
Проведено комплексне дослідження антимікробної активності 70% етанольного екстракту трави Scorzonera purpurea L. з використанням методу дифузії в агар, серійних розведень та МТТ-тесту. Встановлено, що екстракт чинить виражену антимікробну дію на грампозитивні мікроорганізми. Меншою чутливістю характеризувалися грамнегативні бактерії, для яких спостерігались менші зони інгібування та нижчі показники бактерицидної дії. Методом серійних розведень у соєво-казеїновому бульйоні встановлено антимікробну активність екстракту Scorzonera purpurea, яка проявлялася при розведеннях 1:128 для Staphylococcus aureus, 1:64 для Bacillus subtilis, 1:32 для Pseudomonas aeruginosa та грибів Candida albicans. Застосування МТТ-тесту засвідчило інгібування
життєздатності Staphylococcus aureus на 80,9%, Escherichia coli — на 70,2%,
Pseudomonas aeruginosa — на 79,2% порівняно з контролем.
Здійснено дослідження ранозагоювальної активності екстрактів Scorzonera purpurea L. в умовах in vivo на лабораторних тваринах. Локальне застосування екстракту призвело до покращення регенеративних процесів. Виявлено підвищення рівня водню сульфіду (H₂S) у плазмі тварин, що свідчить про активність окремих сполук екстракту.
Розроблено та обґрунтовано технологію одержання водно-етанольних екстрактів з надземної частини Scorzonera purpurea L., яка може бути покладена в основу промислового виробництва фітопрепаратів. Представлено технологічну схему виробництва, що включає сім ключових етапів виробничого процесу: санітарно-гігієнічна підготовка, підготовка обладнання та сировини, подрібнення і просіювання, мацерація, фільтрація, освітлення та стандартизація з наступним відвантаженням. Кожен із цих етапів реалізується з урахуванням вимог належної виробничої практики, що гарантує дотримання стандартів якості та безпеки при виготовленні лікарських засобів.
