Дисертаційна робота присвячена дослідженню відеодизайну в системі образотворення сучасних сценічних практик: розглянуто генезу відеодизайну як самостійного напряму дизайн-діяльності; простежено розвиток відеоарту як мистецької основи відеодизайну; доведено мультифункціональність технології відеодизайну та окреслено її роль у різних творчих сферах; виявлено специфіку відеомеппінгу, віджеїнгу, кінетичної типографіки та інших художньо-технічних засобів відеодизайну крізь призму проблематики сучасної візуалізації концепції сценічної постановки; досліджено проєктно-художній інструментарій відеодизайну та візуально-концептуальні характеристики мультимедійного дизайн-продукту в сучасних театральних постановках, хореографічних проєктах і концертних івентах України та світу; концептуалізовано засоби формування та напрями розвитку візуальнообразної мови відеодизайну в системі образотворення сучасних сценічних практик в Україні.
З’ясовано, що відеодизайн, який розглядається в контексті створення художнього оформлення сценічного простору за допомогою технічних і творчих аспектів відеоконтенту у формі статичного або динамічного зображення і має на меті посилення видовищності візуального ряду та ідейного звучання постановки, використовує мультимедійні технології для створення цифрової сценографії як одного з ефективних інструментів образотворення. Цифрова сценографія є синтезом технік і технологій, що дають змогу створювати рішення, актуальні для різноманітних унікальних сценічних постановок (як реальних, так і віртуальних), з безпрецедентними функціями портативності, функціонуючи як доповнення до традиційного освітлення та сценографії, створюючи інноваційний інструмент для нового типу наративів, адаптованих до численних медіа.
Констатовано, що система образотворення сценічних практик є складною організаційною структурою, спрямованою на продукування креативних образів сучасного сценічного простору із залученням інноваційних дизайн-технологій.
Наголошено, що відеодизайн у системі образотворення сучасних сценічних практик можна розглядати як самостійний напрям медіамистецтва, в якому технічні можливості відео та цифрових інноваційних технологій використовуються для підкреслення художньої концепції сценічної постановки (драматичної, хореографічної, пластичної постановок, оперної вистави, концертного виступу, музичного шоу, показу мод тощо). Мультимедійні технології відеодизайну позиціюються як поєднання візуальних і аудіоефектів, що створюються за допомогою інтерактивного програмного забезпечення та спеціального обладнання. Їх активна роль у сценічному образотворенні зумовлена потенційним емоційним зарядом, що базується на одночасному впливі на глядача графічної, аудіовізуальної та візуальної інформації.
Виявлено, що в системі образотворення сучасних сценічних практик продукт відеодизайну – це динамічна система символів і знаків різноманітного ступеня інформативної виразності, що підпорядкована певній режисерській концепції та створена за допомогою проєктно-художнього інструментарію з метою трансформації артсередовища (конкретного сценічного простору) і впливу на візуальне сприйняття цільової аудиторії, а відтак – і на її емоційний стан. Проєкти відеодизайну в контексті сценічного мистецтва здатні виконувати низку функцій у провідному та супровідному форматах. До провідних належать образотворча, концептуальна та інтерактивна функції; серед супровідних функцій визначено сценографічну, просторово-імерсивну та когнітивно-інформативну. Відеоконтент, розроблений для сучасних сценічних практик, доцільно типологізувати за типом проєкції, динамікою зображення, технологіями створення та демонстрації, функцією, жанровою приналежністю та просторовим співвідношенням. Так, за типом проєктування розрізняють прямі та непрямі проєкції; за динамікою зображення – статичні та динамічні; за технікою створення/демонстрації доцільно виокремити світлопис, віджеїнг, лазерний малюнок, голографічну проєкцію, цифрове графіті, проєкційну інсталяцію, відеомеппінг тощо; за функцією – основний і додатковий відеоконтент; за жанром (видом) – шрифтові відеопроєкції, онлайн-проєкції сценічної дії, проєкції фотографічних зображень, документальної хроніки, малюнків, всесвітньовідомих творів образотворчого мистецтва тощо; за просторовим співвідношенням запропоновано визначити фрагментарний і масштабуючий відеоконтент.
Ключові слова: відеодизайн, проєкція, відеоконтент, відеомеппінг, відеоарт, відеоінсталяція, сценічні практики, мультимедійні технології, український театр, музичні івенти, кінетична типографіка, образотворення.
