Останнє десятиліття характеризується стрімким зростанням впливу цифрових технологій на всі аспекти функціонування підприємств, що зумовлює формування нових підходів до стратегічного управління та організації бізнес-процесів. Глобальні виклики, спричинені пандемією COVID-19, трансформацією ринкових моделей і зростанням ролі інноваційних рішень, актуалізували потребу в системному управлінні цифровими змінами, спрямованому на забезпечення стійкості та конкурентоспроможності підприємств. Питання цифрової трансформації активно досліджується у світі, про що свідчить зростання публікаційної активності у 2020–2024 рр. та міжгалузевий характер наукових розробок.
Цифрову трансформацію підприємств у межах дослідження визначено як стратегічний, еволюційний процес перебудови організаційних структур, бізнес-процесів і корпоративної культури, що ґрунтується на ієрархії цифрових змін (оцифрування → диджиталізація → трансформація) та спрямований на створення і підтримання довгострокових конкурентних переваг шляхом інтеграції штучного інтелекту, Інтернету речей, аналітики великих даних і блокчейн-технологій.
Метою дисертаційної роботи було вдосконалення теоретичних засад, розроблення науково-методичних підходів і формування практичних рекомендацій з організації та управління процесами цифрової трансформації підприємств. Для досягнення поставленої мети використано поєднання загальнонаукових і спеціальних методів: бібліометричний і структурно-декомпозиційний аналіз, індексний метод, анкетування, кластерний аналіз, економіко-математичне моделювання, SWOT- та сценарний аналіз, а також програмне забезпечення VOSviewer та STATA.
У ході дослідження ідентифіковано ключові драйвери цифрової трансформації на основі багаторівневої моделі Ф. Гілса, що дозволило встановити взаємозв’язки між глобальними трендами, режимними змінами та нішевими інноваціями. Запропоновано структурно-фазову модель цифрової трансформації, яка охоплює п’ять послідовних етапів: інерційний стан, усвідомлення необхідності змін, формалізація цифрової стратегії, стратегічна інтеграція та інноваційний розвиток.
Розроблено науково-методичний підхід до оцінювання ефективності цифрової трансформації підприємств, що базується на концепції цифрової зрілості та передбачає врахування рівня цифрових компетентностей персоналу, ступеня автоматизації бізнес-процесів і глибини інтеграції ІТ-рішень. Запропоновано універсальну формулу інтегрального показника цифрової зрілості, адаптовану до галузевих особливостей, яка забезпечує обґрунтоване планування цифрових інвестицій та моніторинг результативності змін.
Сформовано концептуальну модель управління цифровою трансформацією бізнес-моделей, що інтегрує стратегічний, процесний, функціональний та культурно-орієнтований підходи і реалізується за логікою управлінського циклу: діагностика цифрової готовності, постановка цілей, проєктування стратегії, імплементація та моніторинг результатів.
Проведено економіко-математичне моделювання сценаріїв цифровізації для середнього підприємства, що передбачало порівняння комплексного проєкту (CRM+ЕДО) та інтеграційного проєкту (ERP+BI-аналітика). Обидва варіанти продемонстрували інвестиційну привабливість із горизонтом окупності до трьох років, причому інтеграційний підхід забезпечує глибшу трансформацію, охоплюючи управління запасами, логістику, фінанси та планування.
Удосконалено інституційний підхід до впровадження цифрових технологій в економіку України шляхом адаптації моделі державно-приватного партнерства ЄС, що враховує принципи інклюзивності, цифрової готовності та інноваційної відкритості. Розроблено інституційно-функціональну модель підтримки цифрової трансформації МСП, гармонізовану з європейськими регуляторними ініціативами. Запропоновано тривимірну класифікацію напрямів використання ШІ в управлінні цифровими змінами та створено прикладні моделі його застосування.
Емпіричне дослідження, проведене на основі опитування представників сорока українських підприємств, дало змогу ідентифікувати три кластери цифрової поведінки: «Інноватори», «Адаптивні підприємства» та «Скептики». Для кількісного оцінювання впливу ШІ-рішень розроблено інтегральну систему показників, що охоплює економічні, організаційні та соціальні аспекти.
Результати дисертаційного дослідження формують методичне підґрунтя для інтеграції цифрових рішень у стратегії розвитку підприємств, сприяють підвищенню їх організаційної гнучкості та конкурентоспроможності, а також можуть бути використані як інструмент антикризового управління в умовах післявоєнного відновлення економіки України.
