Могиль О. О. Механізми публічного управління у сфері соціально-економічного розвитку регіонів в Україні в умовах безпекових викликів.

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування підходів та розроблено науково-практичні пропозиції щодо механізмів публічного управління у сфері соціально-економічного розвитку регіонів в Україні в умовах безпекових викликів. Відзначено, що забезпечення інтегрованого розвитку регіонів з метою оптимізації задоволення соціально-економічних потреб населення є пріоритетною метою діяльності регіональних органів управління, спрямованої на підвищення життєвого рівня через стале економічне зростання, ефективне управління ресурсами та підтримку ініціатив усіх зацікавлених сторін. У контексті безпекових викликів в Україні виявлено, що територіальне планування має подвійний характер: а) найповніше залучення регіональних ресурсів для забезпечення матеріального добробуту; б) створення адаптивної та стійкої економіки, спроможної протистояти сучасних загрозам та задовольняти потреби населення. Запропоновано компоненти регіонів, трирівневу класифікацію та виокремлено його особливості (територіальна специфіка, інституційне середовище, вплив безпекових викликів, людський капітал, потреба стратегічного управління, інноваційний потенціал та інфраструктурна забезпеченість). Обґрунтовано в умовах сучасних безпекових викликів необхідність векторної конкретизації механізмів публічного управління соціально-економічним розвитком регіонів через гнучкість та адаптивність у відповідь на непередбачувані обставини; гарантування безпеки як визначальне; консолідація з місцевою спільнотою шляхом залучення до управлінських процесів та рішень. Запропоновано структуру механізмів публічного управління соціально-економічного розвитку регіоні в аспекті безпекових викликів, що включає нормативно-правовий та організаційний механізми публічного управління як базові та є відповідним каркасом на якому вибудовуються всі інші аспекти публічного управління. До механізмів публічного управління соціально-економічного розвитку регіоні в умовах безпекових викликів віднесено та охарактеризовано: стратегічне планування, фінансовий механізм, підтримки та відновлення економіки, соціального захисту та підтримки населення регіону, комунікаційний механізм, узгодження та міжвідомчої взаємодії. Виявлено негативні тенденції в демографічній структурі регіонів (масштабні міграції за кордон, незаконним вивезення українських громадян до рф, внутрішніми міграційними процесами). За період повномасштабного вторгнення місцеві бюджети (крім регіонів, де велися/ведуться бойові дії) продемонстрували зростання надходжень, що засвідчує про стійкість як інституційну так і фінансову. Безпекові виклики зумовили посилення нерівномірності формування податкової спроможності адміністративно-територіальних одиниць, а релокація бізнесу та переміщення працездатного населення до західних регіонів не демонструє суттєвого покращення фінансового стану та актуалізує оптимізацію механізмів бюджетного вирівнювання. Акцентовано на залежності бюджетів громад від міжбюджетних трансферів із державного бюджету. Виявлено, що дефіцит щорічних власних податкових надходжень звужує можливості місцевих органів влади щодо соціально‐економічного розвитку відповідних територій. Доведено, децентралізація надала органам місцевого самоврядування автономні фінансові інструменти, відігравши ключову роль у протидії загрозам воєнного часу. Аналіз дохідної частини місцевих бюджетів та виконання місцевих бюджетів за період 2020-2024 рр. показав бюджетний профіцит. Виявлено, попри руйнації частина бізнесу продовжує функціонувати, адаптуючись до реалій нового часу. У регіонах наближених до зони активних бойових дій простежується значний спад реєстрації нових бізнесів з одночасним збільшенням нових в більш безпечних регіонах. Виявлено, рівень безробіття серед ВПО вищий, ніж серед населення в цілому. Розкрито зміни щодо регіональної структури попиту на робочу силу, наведено основні детермінанти. Виявлено збільшення інвестицій в центральних та західних областях через вищий рівень небезпеки та переміщення економічної активності. Інвестиційна привабливість характеризується низьким рівнем для більшості українських регіонів, що обумовлено військовою агресією, корупцією, тіньовою економікою, атаками на енергосистему, наявністю депресивних регіонів, недостатністю фінансових ресурсів місцевих бюджетів, структурних деформацій інвестицій, недостатньо розвиненою інфраструктурою та відсутністю чіткої стратегії місцевого самоврядування. Виявлено безпосередній вплив безпекових викликів на виконання Державної стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, її оновлення, де одним з ключових трендів змін є відновлення різних сфер суспільного життя, належного функціонування держави. Нині проблемою є слабка комунікація уряду й органів самоврядування та основне місце в цьому процесі має відводитися Міністерству розвитку громад і територій України.