У дисертаційному дослідженні, на основі теоретико-методологічного аналізу, обґрунтовано, що державне управління дорожнім будівництвом є складним міждисциплінарним феноменом, який інтегрує організаційні, правові, економічні та технологічні компоненти управління транспортною інфраструктурою.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено ступінь її наукової розробленості, окреслено зв'язок роботи з науковими програмами та планами, сформульовано мету, завдання, об'єкт та предмет дослідження, охарактеризовано методологічну базу розкрито наукову новизну , практичну значущість результатів, наведено дані про апробацію та публікації .
У першому розділі – «Теоретичні засади державного управління дорожнім будівництвом» – систематизовано концептуальні підходи до розуміння теоретичних та правових засад управління, уточнено понятійний апарат, розкрито сутність, зміст та функціональне наповнення механізмів державного управління. Сформовано цілісне авторське визначення механізму державного управління дорожнім будівництвом як системи нормативно-правових, організаційно-розпорядчих, фінансово-економічних, інформаційно-комунікаційних, контрольно-наглядових та технічно-інноваційних заходів, що регулюють життєвий цикл об'єктів дорожньої інфраструктури – від проектування до експлуатаційного утримання. Виокремлено та охарактеризовано основні механізми управління, їх зміст та специфіку.
У другому розділі – «Сучасна практика застосування механізмів державного управління дорожнім будівництвом в Україні та світі» – проаналізовано особливості функціонування ключових механізмів управління, зокрема нормативно-правового, організаційно-розпорядчого, фінансово-економічного та інформаційно-комунікаційного. Сформульовано авторське визначення нормативно-правового механізму, охарактеризовано організаційну структуру управління та її недоліки, визначено роль фінансово-економічного механізму як ключового інструменту реалізації державної політики у сфері інфраструктури. Інформаційно-комунікаційний механізм розглянуто як стратегічний засіб реалізації управлінських рішень. Проведено порівняльний аналіз механізмів управління дорожнім будівництвом у Польщі, Великій Британії, Німеччині, Франції та США.
У третьому розділі – «Напрями удосконалення механізмів державного управління дорожнім будівництвом» – запропоновано шляхи адаптації міжнародного досвіду до українських реалій, розроблено рекомендації щодо удосконалення механізмів управління з урахуванням принципів сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність інтеграції екологічних, безпекових, інклюзивних та цифрових компонентів у стратегічне планування дорожнього будівництва. Визначено роль державно-приватного партнерства у залученні інвестицій та інновацій. Підтверджено, що для ефективної інтеграції України до європейського транспортного простору необхідне формування комплексного механізму державного управління, що поєднує нормативно-правові, фінансово-економічні, організаційні та інформаційні інструменти.
Узагальнено, що формування нових підходів до державного управління дорожнім будівництвом в Україні можливе за умови законодавчого закріплення комплексного механізму, реформування інституційної структури, забезпечення довгострокового фінансування, впровадження цифрових інновацій та активної участі громадськості.
