Калюжна Н. М. Відкритий доступ до наукових публікацій: міжнародний досвід і практика впровадження в Україні

Дисертація є комплексним дослідженням, що поєднує аналіз світових практик відкритого доступу до наукових публікацій із дослідженням потенціалу бібліотечних сервісів у забезпеченні доступності наукової літератури. Доведено необхідність системного впровадження бібліотеками закладів вищої освіти (ЗВО) України принципів і практик відкритого доступу, зокрема: надання кваліфікованої консультаційної підтримки науковцям щодо публікації результатів досліджень у відкритому доступі; просування політик відкритого доступу на рівні університету чи дослідницької установи; збагачення бібліографічних записів метаданими, що полегшують пошук матеріалів відкритого доступу; розвиток бібліотечного видавництва; а також створення спеціалізованих сервісів та інформаційної інфраструктури, що сприяють ефективному поширенню наукових результатів. Розглянуто феномен відкритості як ключовий концепт сучасного наукового дискурсу, що охоплює правові, організаційні та етичні аспекти доступу, обміну та використання наукової літератури. Наведено опис дизайну та організації емпіричних досліджень, проведених у межах дисертаційної роботи. Удосконалено уявлення про зміст функцій бібліотек ЗВО як комунікаційних, організаційно-управлінських, консалтингових і технологічних посередників між дослідниками, установами та видавцями, що сприяє кращій реалізації практик відкритої науки в системі наукових комунікацій. Встановлено, що сучасні зарубіжні бібліотеки демонструють стійку тенденцію до інтеграції та підтримки практик відкритого доступу у своїй діяльності. Ця діяльність реалізується через клієнтоорієнтовану спеціалізовану консультаційну підтримку дослідників; залучення бібліотекарів до процесів укладання, формування умов і супроводу трансформаційних угод із видавцями; розроблення та підтримку власних видавництв відкритого доступу (наприклад, TIB Open Publishing), а також участь у проєктах MUSE, TOME; розвиток сервісів і цифрових інструментів для забезпечення відкритого доступу до наукових публікацій (наприклад, BISON, ORKG); упровадження спеціалізованої ролі каталогізатора матеріалів відкритого доступу, що підвищує ефективність їх індексації та використання. Результати бібліометричного аналізу потоку наукових публікацій українських вчених, розміщених у відкритому доступі протягом 2012–2021 рр., продемонстрували значний прогрес у щорічному зростанні кількості публікацій і поступове ускладнення галузевої структури. Попри відсутність сталого державного фінансування, частка публікацій відкритого доступу в Україні досягла 71,5 %, що є високим показником, як порівняти з провідними країнами Європи, які інвестують значні кошти в підтримку відповідної інфраструктури. Найбільша частка статей опублікована у фахових наукових журналах України, що свідчить про сталу тенденцію до підвищення видимості українських наукових досліджень на міжнародному рівні. Однак, незважаючи на позитивну динаміку розвитку відкритих національних баз даних наукових фахових журналів та інституційних репозитаріїв університетських бібліотек, українські науковці в процесі самоархівування своїх робіт надають перевагу зарубіжним репозитаріям. Найбільша кількість статей відкритого доступу припадає на гуманітарні науки, найменша – на природничі та технічні. Це вказує на необхідність покращення цифрової інфраструктури відкритого доступу в Україні та вдосконалення системи сервісних послуг бібліотек щодо інформаційного супроводу наукових досліджень користувачів. Встановлено необхідність підвищення рівня видимості контенту інституційних репозитаріїв через присвоєння постійних ідентифікаторів, використання відкритого протоколу обміну метаданими ОАІ-PMH та покращення доменного авторитету вебсайтів. Доведено, що бібліотеки ЗВО є найкваліфікованішими комунікаційними посередниками в системі «науковець – наукові інформаційні ресурси», а також ініціаторами та амбасадорами руху за відкритий доступ і відкриту науку в Україні. Водночас темпи та вектори розбудови уніфікованої цифрової інфраструктури відкритого доступу до результатів наукових досліджень в Україні поки що поступаються аналогічним європейським практикам. Ключові слова: відкритий доступ, відкрита наука, наукова бібліотека, інституційні репозитарії, Україна, барʼєри запровадження відкритого доступу, цифровізація, комунікаційні технології, цифрова культура, наукова періодика, бібліотечний сервіс, відкрита наукова інформація, дослідницькі інфраструктури.