Дисертаційна робота присвячена оптимізації харчового раціону дітей груп
ризику формування харчової алергії на підставі аналізу показників фізичного
розвитку, рівнів мікронутрієнтів, загального білку, алергічного статусу у різних
групах дітей грудного та раннього віку, які знаходяться на альтернативному
прикормі.
Відповідно до доповіді президента European Academy of Paediatrics (EAP)
Бернгольда Колецько, представлено на конгресі PRIME PEDIATRICS-2025 у
Львові: «Прикорм – це не лише про їжу, це про стосунки, довіру, розвиток і
здоров’я на все життя». У XXI столітті змінились погляди щодо методів введення
малюку твердої їжі у вигляді прикорму. З початку 2000-х років з’являється і
набирає популярності альтернативний метод введення прикорму, який часто
називають «відлученням під керівництвом дитини» (анг. Baby Led Weaning, BLW).
Дослідження недоліків і переваг BLW прикорму, особливо щодо впливу на ріст і
розвиток дитини, а також засвоєння нею достатньої вікової кількості макро- і
мікронутриєнтів є предметом чисельних дискусій. Залишаються відкритими і
питання щодо впливу видів прикорму на формування харчової алергії (ХА).
Метою даного дослідження було комплексно оцінити рівні харчової
сенсибілізації, стан фізичного розвитку та особливості засвоєння мікроелементів і
білка у дітей раннього віку, що перебувають на BLW-прикормі, з подальшим
науковим обґрунтуванням і впровадженням рекомендацій щодо оптимізації
харчування дітей різних груп ризику формування харчової алергії.
3
На підставі розробленої нами анкети вперше в країні проведене опитування
серед 545 українських матерів і з них проаналізовано 502 анкет. Виявлено, що
найбільша частка сучасних матерів були прихильниками BLW прикорму – 204
(40,6%) осіб, 186 (37,0%) дотримувались традиційного вигодовування з ложки, а
112 (22,3%) використовували змішаний вид прикорму. У 82,5% випадках
інформацію про BLW прикорм матері отримували самостійно після ознайомлення
зі спеціальною літературою (книги, інтернет – джерела), значно рідше після
рекомендації лікаря (8,60%) чи оточення (8,90%). Встановлено, що їжу у формі
безпечної подачі пропонували немовлятам більшість матерів (98,0%), які обрали
BLW, і лише 1,50% пропонували дорослу їжу в довільній подачі із сімейного столу.
Характерними особливостями українських матерів, які дотримувались BLW були
нормостенічний конституційний тип (80,4%), вища освіта (91,7%), мешканки міст
(85,8%) і більше половини (65,7%) перебували у декретній відпустці по догляду за
дитиною. Найчастіше у сім’ях, де пропагували BLW, дитина була першою (75,5%).
Залежно від методу прикорму респондентки були розділені на 3 групи: 1-а група –
застосовували у своїх дітей BLW прикорм (204 особи), 2-а група – традиційне
вигодовування (186 осіб), 3-я група – змішаний тип вигодовування (112 осіб).
З метою аналізу анамнестичних даних та оцінки лабораторних та загальних
показників фізичного розвитку дітей на різних видах прикорму було обстежено 100
дітей, які були поділені на три групи залежно від виду прикорму: діти, яким
застосовували BLW прикорм (40 осіб); діти, яким використовували традиційне
вигодовування (30 осіб); діти, яким використовували змішаний тип вигодовування
(30 осіб). Порівняльний аналіз відомостей про дітей показав, що загалом дані при
народженні були подібними в трьох групах: народилися доношеними (95,9 %) і
більшою мірою шляхом самостійних пологів (70,9 %), із середньою масою тіла
(3384 ± 501 г), довжиною (53,6 ± 4,17 см), 87,2 % дітей до введення прикорму
перебували винятково на грудному вигодовуванні. Тривалість грудного
вигодовування була вірогідно меншою у 2-й групі дітей на традиційному виді
прикорму порівняно з 1-ю (р = 0,0004) і 3-ю групами дітей (р = 0,0001), вік введення
прикорму в 2-й групі дослідження був вірогідно меншим порівняно з 1-ю (р =
4
0,0005) і 3-ю (р = 0,0003) групами. Серед негативних явищ зригування частіше (40,9
%, р = 0,012) виявлялося серед дітей на традиційному виді прикорму, а удавлення
від потрапляння їжі в дихальні шляхи – у дітей на BLW прикормі (11,8 %, р = 0,043).
За клінічними та анамнестичними даними оцінки атопії у досліджених немовлят 3-
х груп різниці не виявлено, однак частіше (9,82%) відзначалися атопічні прояви в
дітей, які отримували змішаний вид прикорму, подібно як й обтяжений сімейний
атопічний анамнез (50,9%).
Порівняльний аналіз фізичного і когнітивного розвитку дітей,
гематологічних показників, кількості макро- та мікронутрієнтів після 6 місяців
життя при введенні прикорму проводили у 3-х групах дітей: 1 група – діти, яким
застосовували BLW прикорм (40 осіб); 2 група – діти, яким використовували
традиційне вигодовування (30 осіб); 3 група – діти, яким використовували
змішаний тип вигодовування (30 осіб).
