Дисертацію присвячено розвитку теоретико-методологічних положень та обґрунтуванню науково-методичних і практичних рекомендацій щодо забезпечення використання економічного форензіку як безпекової інновації підприємства в умовах цифровізації економіки. Метою дослідження є обґрунтування комплексу теоретичних положень і науково-методичних підходів до використання економічного форензіку як безпекової інновації підприємства в умовах цифровізації економіки. Об'єкт дослідження – процеси забезпечення економічної безпеки підприємства. Предмет дослідження – теоретичні, науково-методичні та практичні засади економічного форензіку як безпекової інновації підприємства в умовах цифровізації економіки.
Для досягнення зазначеної мети поставлено та вирішено такі завдання: проаналізовано ґенезу економічного форензіку з безпекових позицій; визначено характерні особливості економічного форензіку з позицій сучасних шкіл економічної теорії; розкрито сутність цифрового форензіку як безпекової інновації підприємства; визначено ризики та можливості економічного форензіку в умовах упровадження технологій Четвертої промислової революції; проаналізовано стан економічної безпеки підприємств в Україні щодо використання цифрового форензіку; обґрунтовано систему форензіку в контексті забезпечення економічної безпеки в Україні; визначено концептуальні положення інституційного механізму економічного форензіку в Україні; обґрунтовано економічний ефект від упровадження інституційного механізму економічного форензіку; визначено стратегічні напрями впровадження інституційного механізму економічного форензіку на підприємствах України.
Логіко-структурна схема роботи передбачає одночасний рух від загального до окремого та сходження від абстрактного до конкретного. Як загальне розглядається економічна безпека на міжнародному та національному рівнях у контексті всеохоплюючої (абстрактної) концепції економічної безпеки. На рівні окремого та конкретного досліджується економічний форензік на підприємствах в умовах цифровізації економіки.
Оскільки економічна безпека підприємства може досліджуватися в контексті категорій «стан» і «процес», відповідно сформовано два підходи – системний та комплексний. Аналогічно в межах дослідження економічний форензік розглядається як безпекова інновація, що формується на перетині економіки та права. Базисом для наукового осмислення й удосконалення практичного застосування економічного форензіку виступають положення інституційної та неоінституційної шкіл економічної теорії.
Доведено, що форензік є інструментом антикорупційної профілактики, тому що його впровадження сприяє мінімізації відповідних ризиків на рівні підприємств та їх взаємодії між собою. Це набуває великого значення в контексті євроінтеграції України, коли високий рівень корупції стає суттєвим бар’єром на шляху євроінтеграції.
Обґрунтовано, що максимальний ефект від упровадження інструментів економічного форензіку для забезпечення економічної безпеки підприємств може бути одержано шляхом його реалізації у формі єдиного інституційного механізму – системи, що поєднує внутрішній взаємозв'язок та порядок здійснення процесів і процедур, а також їх методичне, організаційне, інформаційне, правове та ресурсне забезпечення, функціонування якої спрямоване на підвищення економічної безпеки підприємств та держави із застосуванням інструментів економічного форензіку. Такий механізм передбачає охоплення рівня окремого підприємства і державного рівня. На рівні підприємства здійснюється збір та аналіз інформації, виявлення ризиків та підозрілих дій, реагування всередині підприємства з подальшим контролем виконання та, за необхідності, зверненням до правоохоронних органів. На рівні держави здійснюється підтримка інформаційної інфраструктури, збір інформації по під¬приємствах, а також узагальнення й аналіз інформації, за результатами якого готуються аналітичні доповіді, розробляються пропозиції щодо внесення змін до законодавства та відбувається реагування на кризові ситуації. Механізм передбачає створення інформаційної інфраструктури, що включає інфор¬маційну систему зі зручним і функціональним інтерфейсом користувача, базу даних й інструментів обробки з використанням машинного навчання, штучного інтелекту та блокчейну.
