У дисертації представлено комплексне теоретико-емпіричне дослідження проблеми психологічних особливостей формування здоров’язбережувальної компетентності у курсантів автошкіл. На основі системного порівняльного аналізу наукових джерел здійснено концептуалізацію поняття «здоров’язбережувальна компетентність курсантів автошкіл», яке номінується як інтегративна професійно-особистісна якість майбутнього водія, котра відображає його здатність до усвідомленого, відповідального й ефективного збереження власного життя і здоров’я, а також життя і здоров’я інших учасників дорожнього руху; спроможність діяти безпечно для себе та інших, підтримуючи оптимальний рівень здоров’я, працездатності й емоційної рівноваги під час дорожньої діяльності. Здоров’язбережувальна компетентність майбутніх водіїв розглядається як психологічний феномен, що має когнітивний, емоційно-ціннісний, поведінковий, рефлексивний компоненти. З урахуванням компонентів здоров’язбережувальної компетентності обґрунтовано критерії і показники її діагностики та розроблено психологічний інструментарій; виявлено незадовільний стан сформованості здоров’язбережувальної компетентності майбутніх водіїв, що зумовило потребу в організації й реалізації психодидактичних заходів, спрямованих на цілеспрямоване формування у курсантів автошкіл здоров’язбережувальної компетентності. Відповідно до результатів діагностики розроблено і впроваджено в освітній процес автошкіл програму професійного становлення майбутніх водіїв з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, вікових і статевих відмінностей курсантів. Емпірично доведено можливість ефективного формування здоров’язбережувальної компетентності у курсантів автошкіл під впливом доцільно організованого психологічного супроводу, що передбачає реалізацію програми професійного становлення майбутніх водіїв. Встановлено, що процес і результат формування здоров’язбережувальної компетентності у курсантів автошкіл детермінується комплексом психологічних чинників (психічних і психологічних, психофізіологічних і психолого-педагогічних) та психологічних умов. Виявлено психологічні особливості формування здоров’язбережувальної компетентності у курсантів автошкіл, котрі зумовлені індивідуально-психологічними особливостями, віковими й статевими відмінностями майбутніх водіїв і суттєво впливають на стиль водіння та дотримання здоров’язбережувальної поведінки.
Дисертаційне дослідження виконано в межах ініціативної тематики кафедри психології «Активізація психологічних ресурсів особистості в різних умовах соціалізації» (Державний реєстраційний номер 0122U200881, дата реєстрації 20-09- 2022, дійсна до 10.2025 р.) Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Тему дослідження «Психологічні особливості формування здоров’язбережувальної компетентності у курсантів автошкіл» затверджено вченою радою Університету Григорія Сковороди в Переяславі (протокол №9 від 06.05.2022 р.).
Актуальність дослідження зумовлена інтенсивним розвитком транспортної галузі та постійним зростанням навантаження на водіїв. Важливість збереження їхнього здоров’я набуває критичного значення. Діяльність водія потребує сформованої здоров’язбережувальної компетентності, оскільки характеризується високим рівнем відповідальності, значною емоційно-психологічною напругою та впливом несприятливих виробничих факторів (шум, вібрація, монотонність, стрес). Здоровя’збережувальна компетентність майбутніх водіїв – це ключова складова їхньої професійної підготовки. Вона не лише гарантує збереження їхнього власного здоров’я (фізичного, психічного та соціального), а й безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху загалом. Водії, які володіють навичками саморегуляції, стресостійкості та дотримуються здорового способу життя, демонструють стабільнішу працездатність і мінімізують ризик помилок на дорозі.
Аналіз наукових джерел з досліджуваної проблеми засвідчив відсутність цілісних досліджень, що розкривають психологічні особливості формування здоров’язбережувальної компетентності курсантів автошкіл з урахуванням їхніх індивідуально-психологічних особливостей та вікових і статевих відмінностей, які суттєво впливають на дотримання водіями здоров’язбережувальної поведінки. Крім того, не було предметом спеціального дослідження створення структурно- функціональної моделі цілеспрямованого формування здоров’бережувальної компетентності у курсантів автошкіл, яка б ураховувала психологічні чинники, особливості та умови такого становлення, сприяла б формуванню психологічної готовності курсантів автошкіл до майбутньої діяльності водія.
