У дисертації здійснено комплексний науковий аналіз засад та інструментарію публічного адміністрування житлового будівництва в Україні. З’ясовано змістовні характеристики публічного адміністрування житлового будівництва в Україні як системи засад, засобів і процедур, що реалізуються адміністративними органами з метою формування та виконання державної житлової політики. Публічне адміністрування у цій сфері охоплює весь комплекс процесів — від планування забудови та фінансування до введення житла в експлуатацію. Його основною метою визначено забезпечення громадян безпечним, якісним і доступним житлом, що відповідає стандартам екологічності та культурної збереженості середовища. Доведено, що система публічного адміністрування житлового будівництва інтегрує як організаційні, так і правові засоби координації суб’єктів містобудівної діяльності. В умовах післявоєнного відновлення її роль суттєво зростає, охоплюючи питання реновації житлового фонду та залучення інвестицій. Соціальна орієнтація житлової політики є ключовим напрямом публічного адміністрування, оскільки спрямована на задоволення потреб малозабезпечених верств населення та внутрішньо переміщених осіб.
Удосконалено категорійне визначення поняття публічного адміністрування житлового будівництва як системи засад та засобів, що формуються і реалізуються уповноваженими адміністративними органами на основі норм адміністративного права. Його мета полягає у забезпеченні публічного інтересу шляхом формування безпечного, якісного й доступного житла та створення належного життєвого середовища. Завдання адміністративних органів охоплюють планування забудови, координацію діяльності учасників містобудування, контроль виконання будівельних робіт і дотримання стандартів безпеки. Результативність цього процесу забезпечується реалізацією організаційних, регуляторних і сервісних функцій у межах чітко визначених компетенцій.
Виявлено та узагальнено систему принципів публічного адміністрування житлового будівництва в Україні як ціннісно-правову основу, що визначає орієнтири для нормотворчої та виконавчої діяльності органів влади. Принципи забезпечують цілісність, стабільність і передбачуваність адміністративної практики у сфері житла. До базових віднесено верховенство права, рівність, пропорційність, безсторонність та захист прав людини. Дотримання цих принципів гарантує законність дій органів публічної адміністрації й унеможливлює зловживання владними повноваженнями. Європейська концепція належного врядування доповнює національну систему принципами відкритості, прозорості, підзвітності, участі та доброчесності.
Отримали подальшого розвитку наукові положення щодо принципів публічного адміністрування житлового будівництва, які гарантують цілісність і стабільність правового регулювання. Поглиблено розуміння їхньої ролі у забезпеченні передбачуваності підзаконної правотворчості та ефективності виконавчої діяльності. Поєднання загальноправових і спеціальних засад формує демократичний зміст публічного адміністрування у житловій сфері. Принципи справедливої диференціації доступу до житла, тривалості будівництва та позитивної відповідальності сприяють соціальній спрямованості державної житлової політики.
Розкрито, що адміністративно-правовий статус органів, які здійснюють публічне адміністрування житлового будівництва, охоплює компетенцію, обов’язки та права, визначені адміністративне законодавством. Такий статус відображає функціональний розподіл повноважень між виконавчими структурами центрального та місцевого рівнів і гарантує легітимність їхніх рішень. Основною засадою адміністративної діяльності є служіння публічному інтересу через забезпечення якості, доступності й безпеки житла. Компетенція адміністративних органів визначається сформульованими завданнями та предметом відання, що запобігає дублюванню функцій.
Обґрунтовано, що саме завдання спрямовують діяльність адміністративних органів на досягнення публічного інтересу та визначають мету у сфері забезпечення якісного житла. Адміністративні обов’язки є ядром статусу, оскільки безпосередньо спрямовані на контроль, дозвіл та реагування на порушення у сфері будівництва. Адміністративні права мають інструментальний характер і надаються виключно для виконання визначити з законодавством обов’язків. Кабінет Міністрів України виконує здійснює загальне формування житлової державної політики та забезпечує координаційні функції, а профільне міністерство формує стандарти та правила будівельної діяльності. Роль органів місцевого самоврядування полягає у реалізації конкретних адміністративних процедур, спрямованих на задоволення житлових потреб громадян.
Ключові слова: адміністративний акт, адміністративний орган, адміністративно-правові відносини, безпека, військовий стан, відбудова, доброчесність, дозвіл, екологічність, електронне врядування, європейські стандарти, інфраструктура, підзаконний нормативно-правовий акт, принцип, публічна адміністрація, реновація, формування та реалізація державної політики, цифрові технології
