Дисертаційне дослідження присвячене комплексному аналізу цифрової трансформації діяльності публічних бібліотек в умовах становлення інформаційного суспільства. Актуальність теми зумовлена стрімким розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, які фундаментально змінюють функції, сервіси та роль публічних бібліотек у суспільстві. Цифровізація постає не лише як технологічне оновлення, а як комплексна культурна та організаційна трансформація, що визначає стратегічні орієнтири розвитку сучасних бібліотечних інституцій.
Мета дослідження полягає у з’ясуванні теоретичних засад, світових тенденцій та вітчизняних практик цифрової трансформації публічних бібліотек, визначенні стратегічних напрямів їхнього розвитку в умовах цифрового середовища. Для досягнення мети використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів, зокрема системний підхід, порівняльний аналіз, структурно-функціональний метод, що дозволило розглянути цифрову трансформацію бібліотек як багатовимірний процес – технологічний, організаційний, культурний і соціальний одночасно.
Окрему увагу приділено аналізу цифрової культури та цифрової грамотності як концептуальної основи трансформації бібліотечної сфери. Визначено, що цифрова культура в інформаційно-бібліотечній сфері – це система принципів і цінностей у корпоративній культурі, що характеризує використання технологій для взаємодії з користувачами і вирішення завдань з їхнього ефективного обслуговування. Цифрова грамотність охоплює не лише технічні вміння користування цифровими інструментами, а й ширший комплекс цінностей, норм поведінки, критичного мислення та відповідального ставлення до інформації. Проаналізовано державну політику України щодо формування нормативних рамок цифровізації, розвитку цифрових компетентностей та створення умов для інтеграції публічних бібліотек у нові комунікаційні моделі.
Проаналізовано стан та виклики цифровізації публічних бібліотек України. Виявлено фундаментальні виклики, що постають перед бібліотеками в умовах цифрового середовища: наростання інформаційних обсягів, що вимагає кардинальної модернізації систем збереження та обробки даних; забезпечення інформаційної безпеки та захисту особистих даних користувачів; трансформація ролі бібліотеки з традиційного сховища друкованих видань на «третє місце» – інтерактивний публічний простір, центр культурного розвитку та громадських ініціатив. Досліджено українські практики цифровізації, зокрема програму «Бібліоміст», інноваційні моделі медіатек, проєкт LvivOpenLab, що демонструють впровадження європейських стандартів та створення гібридних просторів.
Окремий підрозділ присвячено партнерству та взаємодії бібліотек з інституціями у цифровому середовищі. Обґрунтовано, що діяльність публічних бібліотек характеризується стратегічним переходом до сервісно-орієнтованої, багаторівневої та інтеграційної моделі. Проаналізовано різні форми партнерства: галузеве, міжсекторальне, міжнародне та соціальне. Особливу увагу приділено міжінституційній співпраці бібліотек, архівів і музеїв, спрямованій на формування єдиного комунікаційного простору та створення консолідованих електронних ресурсів культурно-історичної спадщини.
У третьому розділі «Практики та стратегії розвитку публічних бібліотек в умовах цифровізації» досліджено еволюцію концептуальних моделей розвитку бібліотек у цифрову добу. Обґрунтовано концептуальні етапи розвитку: «Бібліотека 2.0» (орієнтація на користувача, соціальне збагачення, мультимедійний досвід, активна участь користувачів у формуванні контенту); «Бібліотека 3.0» (семантичний веб, електронні колекції з розширеними можливостями пошуку, гібридна модель); «Бібліотека 4.0» (штучний інтелект, Інтернет речей, симбіотична взаємодія користувачів, бібліотекарів і комп’ютерів, персоналізовані послуги, впровадження технологічних хабів). Проаналізовано особливості впровадження цих концепцій в українських публічних бібліотеках.
Досліджено інноваційні сервіси та нові форми діяльності публічних бібліотек в умовах цифровізації. Обґрунтовано критичну важливість упровадження інноваційних каналів цифрової комунікації (соціальні мережі, месенджери, онлайн-платформи, блоги), що виявилося особливо актуальним у період соціальних потрясінь. Встановлено, що еволюційний поступ у сфері цифровізації трансформує місію та функції публічних бібліотек: посилюючи традиційні функції, сучасна бібліотека виводить на передній план аналітичну діяльність, перетворюючись на лабораторію комплексного опрацювання даних.
Ключові слова: цифрова трансформація, публічні бібліотеки, цифровізація, цифрова культура, цифрова грамотність, цифрові бібліотечні проєкти, партнерство бібліотек, інноваційні сервіси, Бібліотека 4.0, інформаційне суспільство.
