Актуальність дослідження функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГІР) зумовлена кількома взаємопов’язаними факторами. По-перше, значний рівень поширеності цих розладів серед дитячої популяції, який може досягати
40 %, робить їх суттєвою проблемою педіатрії та дитячої гастроентерології
(Волосовець ОП, Кривопустов СП, 2022; Бєлоусова ОЮ, 2023). Важливим є те, що ФГІР, що супроводжуються абдомінальним болем, складають 10–14 % в структурі функціональних захворювань органів травлення, що обумовлює їх значний внесок у загальну патологію та призводить до зниження якості життя (ЯЖ) хворих та їх родин (Frandemark A, 2023; Martinez-Gonzalez AE, 2024; Vandenplas Y, 2025).
По-друге, сучасне розуміння ФГІР як розладів осі «головний мозок — кишечник» набуває особливої ваги в контексті екстремального стресу, оскільки хронічний психосоціальний стрес, викликаний війною, виступає потужним тригером для їх виникнення та прогресування (Hyams JS, 2016; Burgin D, 2022). Це підтверджується високою коморбідністю: близько 80 % дітей з ФГІР мають супутній тривожний розлад, поширеність якого в умовах війни різко зростає (Thompson P, 2023; Liu Z, 2025).
По-третє, ключову роль у патогенезі розладів відіграють стійкі порушення сну, спричинені травматичним досвідом, та стрес-індукована нейроендокринна дисрегуляція, яка порушує баланс важливих нейромедіаторів триптофанового шляху (Семен МО, Личковська ОЛ, 2023; Рига О, 2024; Марушко ЮВ, 2025). Зокрема, йдеться про дисбаланс між серотоніном (5-HT), що регулює кишкову моторику, больову чутливість і психоемоційний стан, та мелатоніном (MEL), який відповідає за циркадні ритми і володіє протективними для шлунково-кишкового тракту властивостями (Matis L, 2023; Ford AC, 2024; Kim YJ, 2025).
Отже, комплексне вивчення цих механізмів в умовах воєнного стану є надзвичайно актуальним для розробки нових патогенетично обґрунтованих підходів до діагностики та лікування даної патології у дітей.
Метою даної роботи було підвищення ефективності діагностики та прогнозування перебігу функціональних гастроінтестинальних розладів, що супроводжуються абдомінальним болем, у дітей в умовах воєнного стану, шляхом виявлення патогенетичних зв’язків між психотравмуючими факторами воєнного часу, клінічними проявами, психоемоційною сферою, нейрогормональним профілем та якістю життя.
У дослідженні взяли участь 176 дітей обох статей, які мали встановлений діагноз ФГІР, що супроводжуються абдомінальним болем (функціональна диспепсія (ФД), n=109 (61,9 % хворих) чи синдром подразненого кишечника (СПК), n=67 (38,1 % пацієнтів)) віком від 6 до 18 років (17 років, 11 місяців, 30 днів
включно) та 30 здорових дітей такого ж віку (група контролю). Дослідження проводилось з 2023 р. по 2025 р. на базі педіатричного відділення Комунального некомерційного підприємства «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 2», що є клінічною базою кафедри педіатрії № 2 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (завідувач кафедри: член-кореспондент НАМН України, д.мед.н., професор Волосовець О.П.) та ТОВ «Дитина» (м. Київ).
Дослідження складалося з двох підготовчих та двох основних етапів. Його дизайн був схвалений Комісією з питань біоетичної експертизи та етики наукових досліджень при Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця.
Підготовчі етапи дослідження включали аналіз наукових джерел щодо перебігу ФГІР у дітей та їх зв’язку з нейрогормональними показниками (5-HT, MEL) і психологічними характеристиками, а також розробку його методологічної основи — мети, завдань, критеріїв відбору пацієнтів.
На першому основному етапі у всіх учасників досліджували клінічний перебіг ФД та СПК, а також їх клінічних варіантів (постпрандіального дистрессиндрому (ПДС), епігастрального больового синдрому (ЕБС), СПК із діареєю (СПК-Д), СПК із закрепом (СПК-З)), оцінювали якість сну за шкалою BEARS, рівень тривожності за опитувальником SCARED-С та показники ЯЖ за анкетою PedsQL™ 4.0, з подальшим порівняльним аналізом між групами. На другому — з основної групи було рандомно відібрано 74 дитини для визначення рівнів 5-HT у сироватці крові та MEL у слині. Отримані дані порівнювались з аналогічними показниками контрольної групи. Біохімічні дослідження виконувались в лабораторії Науково-дослідного інституту експериментальної та клінічної медицини (НДІ ЕКМ) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця відповідно до договору про наукову співпрацю.
