Дисертаційна робота присвячена обґрунтуванню теоретичних та методичних положень, розробці практичних рекомендацій щодо процесної інтеграції в ланцюгах постачання товарів на ринку товарів побутової хімії. Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням значення процесної інтеграції як одного зі стратегічно важливих чинників підвищення ефективності функціонування, адаптивності та стійкості ланцюгів постачання в умовах посилення конкуренції, цифрової трансформації та зростання зовнішньої невизначеності. Процесна інтеграція забезпечує узгодженість та синхронізацію матеріальних, інформаційних та фінансових потоків між учасниками ланцюга постачання, сприяє розвитку партнерських взаємовідносин, оптимізації логістичних витрат та підвищенню рівня надання логістичного сервісу. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розроблення методичного інструментарію впровадження процесної інтеграції в ланцюгах постачання товарів підприємств торгівлі з урахуванням міжнародних стандартів, цифрових технологій та специфіки українського ринку. Об’єктом дослідження є процеси формування та реалізації процесної інтеграції в ланцюгах постачання товарів підприємства торгівлі. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні підходи до формування та реалізації процесної інтеграції в ланцюгах постачання товарів на ринку побутової хімії. У першому розділі досліджено теоретичні засади процесної інтеграції як сучасної концепції управління ланцюгами постачання. Систематизовано наукові підходи до визначення сутності, структури та принципів процесної інтеграції та проаналізовано еволюцію логістичних концепцій, за результатами яких сформувалася сучасна парадигма інтегрованого управління матеріальними, інформаційними та вартісними потоками. Обґрунтовано, що процесна інтеграція є системним управлінським підходом, спрямованим на узгодження стратегічних та операційних цілей учасників ланцюга постачання, та охоплює організаційні, контрактні, планувальні і цифрові виміри. Проаналізовано референтні моделі процесної інтеграції, зокрема SCOR 12.0 і SCOR DS, та обґрунтовано можливості їх адаптації для підприємств торгівлі. Запропоновано авторське трактування сутності поняття «процесна інтеграція» як системного механізму узгодження бізнес-процесів між учасниками ланцюга постачання на основі спільних стратегічних цілей, єдиних стандартів та цифрових рішень. Другий розділ присвячено емпіричному дослідженню процесної інтеграції у ланцюгах постачання на ринку товарів побутової хімії в Україні. Проведено діагностику рівня зрілості інтеграційних процесів та виявлено ключові бар’єри та чинники, що впливають на ефективність міжорганізаційної взаємодії між виробниками, дистриб’юторами, логістичними операторами та торговельними мережами. Визначено, що ринок побутової хімії характеризується підвищеною конкуренцією, значною номенклатурою продукції, сезонністю попиту, а також зростанням ролі дистриб’юторських та цифрових каналів збуту. Встановлено значну диференціацію рівня процесної інтеграції між підприємствами та виділено проблемні зони, пов’язані з обмеженою цифровою взаємодією, недостатньою контрактною інтеграцією та слабкою координацією планування. Доведено, що розвиток процесної інтеграції вітчизняних ланцюгів постачання перебуває на стадії формування і потребує методичного забезпечення, системи оцінювання результативності та впровадження кращих практик цифрової та партнерської взаємодії. У третьому розділі розроблено методичне забезпечення процесної інтеграції в ланцюгах постачання підприємств торгівлі. Запропоновано комплекс інструментів для оцінювання рівня інтегрованості та визначення пріоритетів її вдосконалення, зокрема індикаторну модель Integral Global Process Integration Index (IGPI) та Integrated Supply Chain Score (ISCS) для стратегічного моніторингу цифрової інтеграції. Модель IGPI оцінює структурні та результативні показники інтеграції, дозволяючи виявляти «вузькі місця», тоді як ISCS враховує стандартизацію процесів, цифрову взаємодію, прозорість інформації, узгодженість KPI та адаптивність до змін. Сформульовано дорожню карту розвитку процесної інтеграції, що передбачає етапність впровадження інструментів, визначення цільових показників та моніторинг результатів. Реалізація рекомендацій сприяє підвищенню прозорості інформаційних потоків, скороченню логістичних витрат, покращенню SCOR-показників та зміцненню стійкості ланцюгів постачання.
