Актуальність теми дослідження. У березні 2020 року Всесвітньою організацією охорони здоров’я повідомлено про стрімке поширення гострого респіраторного синдрому (SARS), який спричинений коронавірусом типу 2 (SARS-CoV-2). Відповідно ВООЗ був введений термін «коронавірусна хвороба (КВХ) 2019» (COVID-19). Тому актуальним постає питання вивчення патогенеза та діагностики COVID-19 для запобігання її поширення та зменшення ймовірності повторного захворювання населення.
Об’єкт дослідження – функціональний стан серця та крові у пацієнтів з COVID-19.
Предмет дослідження – клініко-лабораторні показники стану серця та крові у пацієнтів з COVID-19.
Мета дослідження – дослідити динаміку клініко-лабораторних показників функціонального стану серця та крові у пацієнтів з COVID-19.
Для досягнення цієї мети були поставлені наступні завдання:
1. Дослідити динаміку змін гематологічних показників крові у пацієнтів з COVID-19 на різних етапах захворювання.
2. Виявити динаміку змін біохімічних показників крові у пацієнтів з COVID-19 на різних етапах захворювання.
3. Обґрунтувати динаміку змін функціонального стану серця у пацієнтів з COVID-19 на різних етапах захворювання.
4. Проаналізувати взаємозв’язок результатів гематологічних, біохімічних та електрокардіографічних досліджень у пацієнтів з COVID-19 на різних етапах захворювання.
Методи дослідження: теоретичні (аналіз та систематизація наукових джерел з досліджуваної теми), біохімічні методи (визначення рівня фібрину, фібриногену, АЧР, ПТЧ, АЧТЧ, відсоток протромбіну за Квіком (ВПК), Na, K, Cl, альбуміну, глюкози, АДГ, АСТ, АЛТ, ЗБ, СРБ, ІЛ-6, гемоглобіну), метод клітинного аналізу (застосування проточної цитометрії, лазерного випромінювання та флуоресценції для визначення вмісту лімфоцитів (LYM), моноцитів (MON), нейтрофілів (Neu), еозинофілів (Eos), базофілів (Bas)); метод електрокардіографії (аналіз електрокардіограм пацієнтів на різних етапах захворювання), методи статистичної обробки результатів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. На основі експериментальних досліджень та їх теоретичного аналізу досліджено динаміку клініко-лабораторних показників функціонального стану серця та крові у пацієнтів з COVID-19.
Продемонстровано, що для виявлення впливу COVID-19 на ССС і прогнозування імунної відповіді організму на дію вірусу SARS-CoV-2 необхідно комплексно аналізувати клініко-лабораторні показники крові (гематологічні та біохімічні), а також результати ЕКГ, що дозволить оцінити динаміку захворювання та враховувати індивідуальні особливості пацієнтів.
Вперше показано, що комплексний аналіз лейкоцитарних, еритроцитарних і тромбоцитраних показників крові та інтерпретація відповідних гематологічних гістограм на різних етапах захворювання COVID-19 дозволяють відображати зміни набутої та вродженої ланки імунної системи під час дії на організм людини вірусу SARS-CoV-2.
Вперше виявлено, що прогноз і перебіг захворювання COVID-19 залежать від індивідуальної імунної відповіді, яку умовно можна класифікувати на «типову» та «атипови»; для «типової імунної відповіді» характерний активний вроджений імунітет, слабкий адаптивний імунітет, високий ризик тромбоутворення, запалення та наявність пневмонії.
Вперше показано, що «атипові відповіді» можуть проявлятися відсутністю певних імунних реакцій (слабка імунна відповідь, відсутність захисту гранулоцитами), анемією (мікроцитоз), тромбоцитопенією, а також різним ступенем пошкодження органів, таких як печінка, нирки та серцевий м'яз, що може призводити до ускладнень (наприклад, септичний шок).
Вперше обгрунтовано, що динаміка перебігу COVID-19 залежить від типу імунної відповіді організму, що підтверджується комплексним аналізом гематологічних, біохімічних та ЕКГ-показників: «типова імунна відповідь» і «третя атипова імунна відповідь» демонструють позитивну динаміку, оскільки початкові порушення (аритмія, ішемія, низький вольтаж) зникають або зменшуються до піку хвороби, що вказує на ефективне подолання гострої фази та відновлення серцевої діяльності; «перша атипова імунна відповідь» і «друга атипова імунна відповідь» пов'язані з прогресуванням ускладнень.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в даній роботі результати роблять вагомий внесок у розуміння механізмів імунної відповіді організму на дію вірусу SARS-CoV-2. Вони створюють ґрунтовну теоретичну базу для вирішення наукової задачі розширення можливостей ранньої діагностики захворювання на COVID-19, прогнозування його перебігу та можливих ризиків для організму людини з урахуванням динаміки клініко-лабораторних показників функціонального стану серця та крові у пацієнтів з COVID-19.
