У дисертації висвітлюється процес фахового навчання майбутніх учителів музичного мистецтва у контексті підготовки до художньої взаємодії з учнями основної школи на основі опанування музичних зразків широкого культурного спектру. Робота дотична до проблематики досліджень закономірностей та процесів розвитку мистецької комунікації, діалогових взаємин, розвитку творчої особистості мистецькими засобами і тому має більш широку сферу застосування в педагогічній науці.
Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями-підлітками розглядається як інтегративний вид мистецько-педагогічної діяльності ,багатоаспектна й невід’ємна складова фахового навчання, що знаходить апробацію у безпосередніх взаєминах майбутніх педагогів з учнями на виробничій практиці.
У контексті даної проблематики готовність майбутніх педагогів-музикантів до художньої взаємодії з учнями є важливою умовою реалізації мети мистецької освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти, що полягає у цілісному розвитку творчої особистості учня та розкриття його креативного потенціалу у процесі вивчення національних та світових мистецьких надбань; формування предметних компетентностей, необхідних для художнього самовираження тощо.
У даному дослідженні художня взаємодія визначається як процес безпосереднього або опосередкованого взаємовпливу суб’єктів під час спільної художньої діяльності, результатом якого є опанування мистецьких зразків, набуття загальнолюдських, національних та особистісних цінностей, формування досвіду емоційно-оцінного осягнення естетичної сутності творів мистецтва.
Формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку розглядається як професійно-значуща інтегральна особистісна якість, що визначає здатність майбутніх педагогів до колективного художнього спілкування з реалізації навчально-виховного потенціалу музичного мистецтва у процесі організаційно-комунікативної діяльності, спрямованої на творчий розвиток учнів.
З огляду на зміст і мету музично-педагогічної діяльності структура готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до художньої взаємодії з учнями підліткового віку являє собою інтегративну цілісність мотиваційного, пізнавального, комунікативного, творчого та рефлексивного компонентів.
Визначення методологічних підходів до формування в майбутніх учителів музичного мистецтва готовності до художньої взаємодії з учнями підліткового віку (а це аксіологічний, культурологічний, герменевтичний, суб’єктний, діяльнісний, діалогічний, синергетичний) спирається на їх розуміння як системи базових теоретичних орієнтирів дослідження та визначає загальну мету й стратегію дій в мистецько-освітній сфері.
Аксіологічний підхід забезпечує формування в майбутніх учителів системи цінностей (загальнолюдських, особистісних, професійних), культурологічний обумовлює необхідність пізнання студентами досягнень культури, розуміння специфіки кожного з видів мистецтва та стильових особливостей музичних творів; герменевтичний орієнтує на виявлення засобів розуміння художнього образу, на пошук ефективних методів його інтерпретації; cуб’єктний підхід обумовлює гармонійний розвиток індивідуальних і мистецько-освітніх якостей учасників взаємодії; діяльнісний підхід передбачає опанування студентами змістом та способами організації співтворчості з учнями за допомогою включення їх у різні види мистецьких дій; діалогічний підхід надає розуміння важливості спільної художньої діяльності з позицій рівноправного партнерства; синергетичний підхід розкриває нелінійний характер процесу формування зазначеної готовності, характеризується відкритістю художньо-педагогічного спілкування.
Концептуальною основою формування в майбутніх учителів музичного мистецтва готовності до художньої взаємодії з учнями підліткового віку виступають розроблені та обґрунтовані принципи, а саме: особистісно-фахової орієнтації, інтегративності, спонукання до художньо-творчого самовираження, рівноправного партнерства у діалозі, позитивного емоційного контакту, рефлексивності.
Формування в майбутніх учителів музичного мистецтва досліджуваної готовності забезпечується сукупністю таких педагогічних умов як: створення емоційно сприятливого мистецько-освітнього середовища, спрямованого на мотивування майбутніх учителів до художньої взаємодії з учнями-підлітками; посилення інтеграції та ціннісної спрямованості змісту фахово-орієнтованих дисциплін на пізнання музичного мистецтва; активізація здатності студентів до емоційно-вольової саморегуляції шляхом застосування інтерактивних методів навчання; забезпечення суб’єкт-суб’єктного спілкування у художньо-творчому процесі; стимулювання студентів до самовизначення та самовдосконалення на основі оволодіння техніками рефлексивних дій.
