У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення впливу способів сівби на формування різних сортів сої продуктивності в умовах Лісостепу правобережного. Виявлено особливості росту та розвитку рослин, формування та функціонування фотосинтетичного та симбіотичного апаратів рослин сої від впливу факторів, що поставлені на вивчення. Проведено оцінку індивідуальної продуктивності рослин, урожайності та якості насіння сої. Проведено економічну оцінку технологій вирощування сої на основі способів сівби.
Дослідження проводили протягом 2022–2024 рр. в Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН, що знаходиться у Лісостепу правобережному. Гідротермічні умови у роки проведення досліджень характеризувались високою строкатістю і відмінністю від середніх багаторічних показників. Періоди з надмірною кількістю опадів змінювались грунтовою та повітряною посухами, що суттєво впливало на ріст, розвиток та формування продуктивності різних сортів сої.
Кожен сорт потребує відповідного просторового розміщення рослин на площі, що обумовлюється способом сівби. Слід відмітити, що в світі і в Україні намітилась чітка тенденція до звуження міжрядь при вирощуванні сої. Виявлено, що зменшення ширини міжрядь від 45 до 15 см призводило до збільшення урожайності сої на 4,2-12,6 %. Максимальна урожайність формувалась у сорту Титан (3,34 т/га) та дещо менша у сорту Кобуко (3,06 т/га) за сівби з шириною міжрядь 15 см, що більше, відповідно, на 7,4-11,9 % та 6,3-12,6 % порівняно з варіантами досліду, де сівбу проводили з шириною міжрядь 30 см та 45 см. Найбільша урожайність у сорту Паллада (3,14 т/га) формувалася за ширини міжрядь 30 см, що більше на 4,0-11,4 % порівняно з іншими способами сівби, що досліджувались.
Встановлено високу пластичність сортів сої до зміни величини площі живлення. Тобто, існує певний інтервал густот, в межах яких зміна площі живлення сприяє збільшенню продуктивності рослин культури. Найвищі показники продуктивності рослин сорту Титан формувались за площі живлення від 134 до 168 см2, сорту Паллада – від 148 до 186 см2 та сорту Кобуко – від 167 до 202 см2, що відповідає густоті від 734 до 585 тис./га, від 674 до 538 тис./га та від 598 до 495 тис./га і обумовлює найвищу урожайність насіння з одиниці площі. Наступне збільшення або зменшення густоти рослин призводило до зменшення рівня індивідуальної продуктивності рослин сої. Формування посівів з оптимальною густотою рослин на одиниці площі є одним із визначальних чинників при формуванні рівня урожайності насіння сої.
Максимальний вміст сирого протеїну в насінні сої сортів Титан (40,0 %) та Кобуко (40,9 %) отримано на варіантах сівби з шириною міжрядь 15 см. У сорту Паллада максимальний вміст сирого протеїну (41,5 %) відмічено за сівби з міжряддями 30 см. На аналогічних варіантах отримано найбільший вміст жиру в насіння сої сортів Титан (20,8 %), Кобуко (20,4 %), Паллада (20,1 %), що більше на 0,7-1,8 % порівняно з іншими варіантами. При зменшенні ширини міжряддя зростав збір білка та жиру з одиниці площі. За рядкового способу сівби з міжряддям 15 см у сортів Титан та Кобуко отримали найбільшу прибавку збору сирого протеїну та жиру, відповідно, 0,17 т/га, 0,19 т/га та 0,13 т/га, 0,12 т/га проти широкорядного способу сівби. Найвищим збір протеїну та жиру у сорту Паллада був за сівби з шириною міжрядь 30 см, він зростав на 0,19 т/га та 0,08 т/га порівняно з широкорядним способом сівби.
Економічна оцінка технології вирощування сої сортів Титан та Кобуко показала, що максимальний умовно чистий прибуток, відповідно, 24,49 тис. грн./га та 22,08 тис. грн./га та найвищий рівень рентабельності, відповідно, 129 % та 118 % забезпечила сівбу сої рядковим способом з шириною міжрядь 15 см, а сорту Паллада, відповідно, 21,11 тис. грн./га та 113 % – сівба з шириною міжрядь 30 см.
