Лю С. .. Формування навичок саморегуляцiї в майбутнiх учителів музичного мистецтва в закладах вищої освiти Великобританії

У дисертації здійснено комплексне теоретико-методичне дослідження проблеми формування навичок професійної саморегуляції у студентів мистецько-педагогічного профілю. Обґрунтовано, що формування здатності до саморегуляції є необхідною умовою становлення педагогічної майстерності, розвитку емоційної компетентності та творчого потенціалу, які є складовими професійної готовності вчителя музики до роботи в сучасних закладах освіти. Актуальність дослідження зумовлена зростаючими вимогами до емоційної витривалості, самосвідомості та вольової організації поведінки вчителя музики, а також необхідністю модернізації освітніх програм ЗВО України через впровадження ефективних, цілеспрямованих (експліцитних) методик, узагальнених на матеріалі закладів вищої освіти Великої Британії (зокрема, UCL). Систематизація теоретичних джерел дозволила виокремити ключові підходи до розуміння феномену саморегуляції в педагогіці, психології та музичній освіті. Наукова новизна робити полягає у тому, що уперше: здійснено комплексний аналіз та узагальнення досвіду формування навичок саморегуляції у програмах підготовки вчителів музичного мистецтва в ЗВО Великої Британії, що дозволило виявити унікальний експліцитний (цілеспрямований) підхід, який акцентує на критичній рефлексії. обґрунтовано педагогічні умови, необхідні для ефективного розвитку саморегуляції у студентів мистецько-педагогічного профілю (цілеспрямоване включення саморегуляції як освітньої цілі; застосування активних та інтерактивних методів; використання рефлексивно-орієнтованих інструментів оцінювання). розроблено методичні рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів музики з урахуванням узагальненого зарубіжного досвіду. Подальшого розвитку набули: уявлення про сутність і значення саморегуляції як чинника професійного становлення педагога-музиканта, зокрема уточнено ключове поняття дослідження, яке поєднує сценічну, академічну та педагогічну саморегуляцію. методичні підходи до формування саморегуляційних механізмів, зокрема шляхом систематизації ключового методичного інструментарію британських ЗВО (професійне портфоліо, щоденники рефлексії, self-directed independent study). форми і методи педагогічного супроводу, спрямованого на розвиток емоційної стійкості, рефлексивності та самоорганізації майбутнього вчителя. Практичне значення роботи полягає у можливості застосування запропонованих методичних рекомендацій у практиці вищої мистецько-педагогічної освіти. Результати дослідження можуть бути використані: викладачами та методистами для модернізації освітньо-професійних програм та інтеграції рефлексивно-орієнтованих методик у процесі навчання дисциплін психолого-педагогічного та інструментально-методичного циклів. адміністрацією ЗВО для впровадження британського досвіду у системи оцінювання та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Основний зміст дисертації викладено у двох розділах. У першому представлено теоретичні засади формування саморегуляції, у другому – узагальнено досвід ЗВО Великої Британії та розроблено методичні рекомендації щодо його впровадження.