Дисертаційна робота присвячена комплексному порівняльному фармакогностичному дослідженню трави валеріани пагононосної та валеріани горбкової, розробці методів контролю якості на лікарську рослинну сировину, одержанню субстанцій на їх основі та вивченню фармакологічної активності субстанцій. Робота виконана з урахуванням засад сталого розвитку, оскільки обґрунтовує доцільність використання надземної частини рослин як альтернативної та відновлюваної сировинної бази, що сприяє збереженню природних популяцій валеріани, раціональному використанню біологічних ресурсів та зменшенню антропогенного навантаження на екосистеми. За допомогою реакцій ідентифікації, тонкошарової хроматографії (ТШХ), газової хроматографії з мас-спектрометрією (ГХ-МС), високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) та спектрофотометричних методів було встановлено наявність у досліджуваних видах V. stolonifera та V. collina таких груп біологічно активних речовин (БАР): флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, полісахаридів, летких компонентів трави та ефірної олії підземних органів, представлених моно- і сесквітерпенами, фітостеролів, вуглеводів та жирних кислот. Визначено їх якісний склад та встановлено кількісний вміст у рослинній сировині та густих екстрактах, що дозволило сформувати фітохімічний профіль досліджуваних видів. Морфологічні дослідження (макро- та мікроскопія) виявили суттєві міжвидові відмінності: тип кореневища, кількість сегментів листкової пластинки, висота та розгалуження стебла, структура суцвіть, морфометрія квіток; для V. stolonifera характерна наявність столонів, для V. collina – їх відсутність. Обидва види мають дорзовентральний листок, гіпостоматичний тип листка з аномоцитними продихами, але різняться ступенем звивистості клітин епідермісу, щільністю простих і залозистих трихом та будовою провідних пучків черешка. Визначено технологічні параметри сировини (втрата в масі при висушуванні, насипна маса, об’ємна та питома вага, пористість, коефіцієнт водопоглинання) та розроблено проєкти МКЯ на траву обох видів. Розроблено технологічну схему одержання густих екстрактів із трави обох видів: екстракція 70 % етанолом у співвідношенні 1 : 5 методом мацерації протягом 24 год з наступним відстоюванням впродовж 7 діб. У густих екстрактах ідентифіковано арабінозу, фукозу, ксилозу, манозу, глюкозу, галактозу, фруктозу, сорбіт, інозитол, манітол, сахарозу; загальний вміст цукрів становив 63,9 мг/г (V. stolonifera) та 52,9 мг/г (V. collina), вільних цукрів – 68,9 та 77,6 мг/г. Вміст фітостеролів у густих екстрактах дорівнював 8599,73 мкг/г і 4544,04 мкг/г відповідно; виявлено γ-ситостерол, кампестерол, стигмастерол та їх ацетати. Жирні кислоти в екстрактах вивчали методом ГХ-МС: загальний вміст у V. stolonifera перевищував V. collina у 2,8 раза (7922,71 проти 2823,20 мкг/г), з високим вмістом пальмітинової (2323,01 і 877,67 мкг/г), лінолевої (929,42 і 481,95 мкг/г) та α-ліноленової (1751,63 і 917,61 мкг/г) кислот відповідно. Фармакологічні дослідження in vivo встановили, що густі екстракти належать до V класу токсичності (GHS Category 5); густий екстаркт V. stolonifera є практично нетоксичним (LD₅₀ ≥ 5000 мг/кг), для V. collina LD₅₀ – 2000-5000 мг/кг. Обидва екстракти виявляють гепатопротекторну дію, знижуючи активність АЛТ, АСТ та ЛФ: силімарин зменшував АЛТ на 28,25 %, АСТ – на 21,17 %, ЛФ – на 44,87 %; екстракт V. collina – на 17,45 %, 17,02 % та 28,75 %; V. stolonifera – на 29,36 %, 21,17 % та 56,59 % відповідно. Антиоксидантна активність за DPPH у діапазоні 200-1000 мкг/мл становила 87,16 ± 1,0 % для V. stolonifera та 85,30 ± 1,3 % для V. collina (нижче за аскорбінову кислоту – 96,37 ± 0,7 %). Антимікробні дослідження показали виражену активність щодо Staphylococcus aureus та Bacillus subtilis, помірну – щодо Escherichia coli (p = 0,2017); V. stolonifera був достовірно активнішим проти Pseudomonas aeruginosa (p = 0,0113), тоді як V. collina сильніше пригнічував Candida albicans (p = 0,0080). Результати фітохімічного скринінгу та фармакологічних випробувань обґрунтовують перспективність використання трави V. stolonifera та V. collina як повноцінної лікарської рослинної сировини для створення стандартизованих фітосубстанцій і фітопрепаратів із антиоксидантною, гепатопротекторною та антимікробною дією, а також доцільність розширення сировинної бази за рахунок надземної частини рослин з урахуванням їх високого фітохімічного потенціалу, доведеної безпечності та відповідності сучасним вимогам якості й засад сталого розвитку.
